Адаптація до вимог ЄС у сфері дозволених діючих речовин змушує українські агрохолдинги шукати альтернативи та переглядати агротехнології. За оцінками представників компаній, які працюють на великих масивах, вартість систем захисту рослин може зрости щонайменше на 40% в разі повного впровадження нових обмежень до 2028 року. Такі зміни вже позначаються на виборі препаратів, структурі посівних площ і планах досліджень нових рішень у виробництві.
Структура посівів і прагматичний вибір культур
Фокус більшості великих господарств залишається на низькоризикових зернових посівах, при цьому озимі культури демонструють стабільнішу продуктивність на частині площ, розташованих ближче до південних регіонів. На прикладі одного з кластерів агрохолдингу, що оперує близько 50 тис. га, під пшеницею закріплено 10–15 тис. га як базисні площі для ротації і стабілізації врожаю. Ріпак утримується на рівні 6–8 тис. га, що відображає вибір культури з урахуванням ринку та агротехнічних можливостей господарства.
Водночас компанія закладає експерименти з бобовими: цього сезону для випробувань посіяно близько 120 га гороху в південних регіонах, де культура має потенціал щодо прибутковості та зниження потреби в хімічному захисті. Посіви гороху висівають як у ярому, так і в озимому варіантах у дослідних ділянках для порівняння врожайності та чутливості до шкідників і хвороб під локальні кліматичні умови.
Заміна заборонених діючих речовин: приклади та економіка
Один із яскравих прикладів — ацетохлор, який традиційно застосовували як ґрунтовий гербіцид у кукурудзі; обмеження застосування такої речовини у межах європейських регуляцій вимагає переходу на інші продукти. Аналоги, які відповідають сучасним вимогам безпеки, існують, але їхня ціна істотно вища, що й обумовлює прогнозоване здорожчання системи захисту. Аналогічна ситуація спостерігається і серед інсектицидів та фунгіцидів: перелік заборон і обмежень на діючі речовини зростає, що стимулює потребу у дорогих альтернативних рішеннях та комплексних підходах.
Для мінімізації ризиків виробники впроваджують поетапний протокол оцінки нових препаратів: спочатку тестування на малих ділянках, потім масштабування за сприятливих результатів і тільки після трирічної перевірки — повне впровадження на промислових площах. Такий підхід дозволяє оцінити вплив на врожайність, економічну доцільність та сумісність з іншими елементами технології.
Тактичні та технічні заходи адаптації
Серед практичних кроків, які застосовують агровиробники для зниження залежності від заборонених речовин та зростання витрат, — комплекс наступних заходів:
1. Ротація культур і збільшення частки озимих у сівозміні для зниження тиску певних бур’янів і шкідників, що потребують специфічних хімічних заходів.
2. Випробування і поступове впровадження біологічних препаратів та біопрепаратних компонентів у сумішах із мікродозами хімії, де це доцільно за ефективністю і економікою.
3. Застосування точного внесення ЗЗР з паралельним контролем норми та зонуванням полів для зменшення загальних обсягів витратних матеріалів.
4. Посилення фітосанітарного моніторингу і запровадження порогів шкідливості, які дозволяють відстрочити або зменшити кількість обробок.
5. Селекція і використання стійких до хвороб сортів та інтенсивна робота з посівним матеріалом і обробкою насіння.
Такі заходи вже реалізуються на тестових ділянках і мають на меті зменшити вплив здорожчання нових препаратів на загальні виробничі витрати.
Паралельно інвестуються ресурси в точне землеробство: використання карт поля з діаграмами забрудненості бур’янами, GPS-керованих обприскувачів і систем контролю норми внесення дозволяє економити хімічні засоби й підвищувати ефективність обробок. Поєднання дистанційного моніторингу та агрономічних досліджень скорочує час на ухвалення рішень і підвищує точність застосування альтернатив.
Детальніше про практики тестування і впровадження технологій: у компанії діє правило трьох етапів — лабораторні та малі польові випробування, масштабування на контрольних масивах і остаточне впровадження лише після стабільного підтвердження ефективності. Такий підхід дозволяє уникати масових невдалих експериментів і краще контролювати економічний ефект від нових продуктів.
Наразі агрохолдинги визнають, що повне впровадження альтернативних схем захисту в умовах регуляторних змін потребуватиме часу та інвестицій, але робота у цьому напрямі вже ведеться на рівні польових дослідів, закупівельної політики і зміни сівозмін. Компанії продовжують шукати баланс між ефективністю захисту, безпекою продукції та контрольованими витратами у 2026 році
Фото - superagronom.com
