Агропластик в Україні: хто платитиме за переробку?
close_up

Ce site utilise des cookies. En savoir plus sur les finalités de leur utilisation et la modification des paramètres de cookies dans votre navigateur. En utilisant ce site, vous acceptez l'utilisation des cookies conformément aux paramètres actuels de votre navigateur En savoir plus sur les cookies

Агропластик в Україні: хто платитиме за переробку?

Temps de lecture: un peu plus de 3 minutes

Агропластик в Україні: хто платитиме за переробку?

Source: AGRONEWS Toutes les actualités de la source

Проблема і масштаби

Використання полімерних рукавів та агроплівок в українському землеробстві зростає, а разом із цим посилюється питання їхнього збору та переробки. Брак системи масового збору і відсутність стабільних ланцюгів переробки призводять до накопичення великої кількості відходів на полях і біля елеваторів. У Європі масштаби проблеми оцінюють у сотні тисяч — до мільйона тонн агроплівок, що вимагає організованих програм збору та фінансування утилізації.

Що зараз в Україні

В Україні сільгоспвиробники формально відповідають за поводження з відходами, тому часто укладають договори з місцевими компаніями для вивезення і захоронення матеріалів. Практична система централізованого збору і повторної переробки агропластику ще не відпрацьована на національному рівні, через що частина матеріалу йде на неконтрольоване захоронення або використовується в непрофільних технологіях. Одночасно працюють приватні ініціативи і пілоти з переробниками, які показують технічну здатність отримувати вторинну гранулу з рукавів і повертати її в промисловий цикл.

Проєкт законодавства та принцип EPR: роль платника

У парламенті розглядаються законодавчі ініціативи, що впроваджують принцип розширеної відповідальності виробника (EPR) для упаковки, включно з агропластиком. Суть підходу — включення витрат на подальшу утилізацію в економічну модель продукту: оплата збору та переробки лягає на тих, хто виробляє або використовує матеріал. У практиці це означає появу внеску у ціні рукавів або створення обов’язкових організацій колективної відповідальності, які адмініструватимуть кошти й організовуватимуть логістику збору.

Як працюють системи в Європі — моделі і показники

У Європі застосовують різні моделі: від неприбуткових операторів до галузевих схем з адмініструванням через приватні компанії. В Німеччині діє система, де оператор відповідає за збір і транспортування агропластику від виробників до переробних підприємств, а фінансування забезпечується через внески користувачів. В окремих країнах показники збору агроплівок досягають високих значень — понад 70% використаних матеріалів збирається й відправляється на переробку, в інших — близько 80% ринку обслуговується неприбутковими організаціями. Ключовими елементами успіху є обов'язкові цільові показники збору, прозора звітність і розвинена логістика віддаленого збору.

Технологія замкненого циклу: що потрібно для повернення матеріалу в сільське господарство

Щоб вторинна гранула використовувалася для виробництва нових агроплівок, потрібні чисті і відсортовані потоки матеріалу, а також технології очищення від органічних домішок. У ЄС нормою вважають, що нові сільськогосподарські плівки можуть містити щонайменше 40% переробленого поліетилену, що стимулює попит на якісну вторинну сировину. В Україні вторинну гранулу частіше застосовують у виробництві будівельних плівок, але пілотні проєкти з переробки зернових рукавів вже демонструють можливість отримувати якісну гранулу, придатну для виробництва мульчувальних і силосних плівок.

Приклади пілотів та інвестиційних вимог

Реалізовані в Україні пілотні кейси включають спільні випробування виробників матеріалів і локальних переробників, де відпрацьовувалися процеси мийки, флокуляції і гранулювання. Така схема показує, що з правильної технологічної лінії виходить гранула, яка відповідає базовим вимогам для технічних плівок. Для масштабування потрібні інвестиції в сортувальні лінії, системи мийки та контроль якості, а також мережа пунктів приймання з можливістю логістичного накопичення великих обсягів.

Що слід робити аграрію вже зараз

1. Організувати на господарстві окремі місця для чистого збору агропластику, уникати змішування з іншим сміттям і органічними залишками. 2. Зберігати документацію на вивезення відходів і вибирати переробників з підтвердженою процедурою переробки, а не тільки захоронення. 3. Уточнювати умови можливого майбутнього внеску за EPR і враховувати ці витрати у собівартості матеріалів. 4. Об'єднуватися в кооперативи або брати участь в регіональних програмах збору, щоб знизити логістичні витрати і підвищити обсяги для переробки.

Адміністративні виклики і цільові показники

Для ефективної роботи EPR-схеми потрібно вирішити питання збору коштів, їх прозорої адміністрації і встановлення реальних цільових показників по збору й переробці. Державна роль може полягати в сертифікації операторів EPR, затвердженні методології розрахунку внесків і контролі виконання цільових показників. Без чіткої системи адміністрування з високою довірою учасників ринку ефективність програми буде обмежена

Фото - elevatorist.com

Sujets: Агрономія, Агрополітика, Переробка відходів

Agronews

Actualites sur le sujet

Mot de passe oublie ?
J'accepte les conditions d'utilisation

Contacter la rédaction