Де на Прикарпатті після зими виявили найбільше шкідників
close_up

Ce site utilise des cookies. En savoir plus sur les finalités de leur utilisation et la modification des paramètres de cookies dans votre navigateur. En utilisant ce site, vous acceptez l'utilisation des cookies conformément aux paramètres actuels de votre navigateur En savoir plus sur les cookies

Де на Прикарпатті після зими виявили найбільше шкідників

Temps de lecture: un peu plus de 3 minutes

Де на Прикарпатті після зими виявили найбільше шкідників

Source: AGRONEWS Toutes les actualités de la source

Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Івано‑Франківській області провели комплексну перевірку полів, посівів озимих та плодових садів після завершення зимового періоду 2026 року і зафіксували осередки шкідників на ряді територій. Відбір проб та польові огляди охопили присадибні ділянки, фермерські масиви й промислові сади, приціл був спрямований на ранню діагностику фітосанітарних ризиків. За результатами первинного моніторингу виявлено кілька десятків вогнищ ураження з переважною локалізацією у низькогірних та передгірних громадах, де зима була з малим сніговим покривом і зміни температур прискорили відновлення вегетації.

Які шкідники виявили і які культури потерпають

Під час обстежень найчастіше фіксували комірні види шкідників, характерні для Прикарпаття навесні: попелиці на озимих зернових і садах, плодожерки в плодових насадженнях, кліщі в молодих гілках саджанців та різні види совок у господарських посівах. У частині проб лабораторно підтвердили присутність ядерних інфекцій шкідників (масові яйцекладки та личинкові скупчення), що свідчить про необхідність оперативного реагування. Ураженість виявлених ділянок у більшості випадків коливалася в межах порогів шкідливості — від 5% до 18% на уражених ділянках, що визначає необхідність локальних обробок, а не масових масових заходів.

Із сільськогосподарських культур найбільше скарг на шкідників надходило від господарств, які вирощують озиму пшеницю та ріпак, а також від садівників, які мають інтенсивні плодово‑ягідні насадження. У ріпаку зустрічалися хрестоцвіті блішки на краях полів, а в садах — личинки плодожерки у зав’язях і на початкових фазах плодоношення. Ці знахідки прямо впливають на оперативне планування захисних заходів у весняно‑літній період 2026 року.

Методи обстеження: як виявляли вогнища

Польові бригади застосовували поєднання візуального обстеження, кордонних проходів, встановлення феромонних пасток та вибіркового взяття зразків для лабораторного аналізу. Для картування уражень використовували GPS‑трекинг маршруту обстеження й геотегування точок зі знайденими осередками, що дозволило визначити просторову концентрацію проблеми. У низці господарств також застосовували безпілотні літальні апарати для детального огляду важкодоступних ділянок — це скоротило час інвентаризації і підвищило точність виявлення хаотичних вогнищ.

Фітосанітарна лабораторія області провела ідентифікацію зразків на види шкідників та оцінку ступеня ураження тканин рослин, що дало змогу рекомендовано підбирати препарати та біологічні методи контролю відповідно до фенофази культур.

1. Моніторинг і раннє виявлення залишаються ключовими для локалізації вогнищ.

2. Використання феромонних пасток та дронів збільшує точність і зменшує витрати на обстеження.

3. Лабораторна діагностика дозволяє уникнути невиправданих обробок і обрати цільові засоби захисту.

Рекомендації аграріям і садівникам

Держпродспоживслужба радить проводити регулярні обходи полів із фіксацією показників — чисельності попелиць на 1 колоску або на 1 пагін, відсотка ураження листя та кількості яйцекладок у садах — і застосовувати захисні заходи тільки після перевищення економічного порога шкодочинності. Водночас підкреслюється необхідність дотримання регламентів застосування пестицидів, захисту корисних ентомофагів та інструкцій по безпеці для бджіл під час цвітіння.

Для зменшення хімічного навантаження рекомендують комплексні заходи: біологічні агенти (трихограма проти плодожерки, ентомопатогенні гриби та бактерії), локальні бар’єрні обробки, зміни в агротехніці (зрушення сівозміни, підвищення щільності ґрунтової мульчі) та своєчасне видалення сильно уражених частин рослин. Обробки інсектицидами мають проводитися згідно з фенофазою культури і за допомогою обприскувачів із нормованими нормами внесення для скорочення ризику резистентності.

На прикладі кількох господарств області показано, що комбінований підхід — оперативний моніторинг, місцеві біоагенти та точкові хімічні обробки — дозволяє тримати ураження нижче порогів, які загрожують товарним врожаям. Паралельно з цим фахівці проводять навчальні виїзди для фермерів і консультативну підтримку щодо адаптації заходів під конкретні поля.

Держпродспоживслужба Івано‑Франківщини інформує, що інспекції та моніторинг триватимуть протягом весняно‑літнього сезону 2026 року, планується повторна хвиля обстежень і уточнення переліку рекомендованих заходів залежно від подальшого розвитку шкідників та погодних умов.

Фото - upst.fwdcdn.com

Sujets: Агрономія, Паразити та шкідники, Фітосанітарний контроль

Agronews

Actualites sur le sujet

Mot de passe oublie ?
J'accepte les conditions d'utilisation

Contacter la rédaction