Новий закон і його ключовий ефект
У серпні 2026 року в Україні набуде чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», що систематизує підходи до ГМО за принципами, наближеними до європейських. Закон встановлює процедури реєстрації генетичних подій, вимоги до простежуваності та маркування насіння і продукції, а також механізми державного контролю. Для агровиробників це означає перехід від фактичної заборони і неформального обігу до чітко регламентованої системи допуску та контролю.
Як працюватиме реєстрація і допуск ГМО
Процедура реєстрації передбачає подачу аплікації від виробника або постачальника до Державної комісії, яка здійснює оцінку ризиків і надає рекомендацію міністерству щодо внесення події в реєстр. Після внесення генетичної події в державний реєстр видається дозвіл на використання цієї події в сортах і продукції. Для сортів планується окремий розділ у Державному реєстрі сортів, де вказуватимуться зареєстровані ГМО-сорти та відповідні обмеження використання.
Важливим елементом буде простежуваність: маркування насіння, декларації виробника при виході продукції на ринок і супровідні документи на кожному етапі ланцюга — від насіннєвого матеріалу до кінцевого споживача. Це створює юридичну основу для контролю та відповідальності в разі порушень.
Терміни впровадження та нові геномні технології
За очікуваними прогнозами, подача та розгляд аплікацій на реєстрацію генетичних подій відбуватиметься в найближчі роки, при цьому реєстрація сортів, що містять зареєстровані події, може стати доступною орієнтовно у 2029 році. Комерційний продаж насіння зареєстрованих ГМ-сортів прогнозують з можливим стартом у 2030 році. Нові геномні технології класифікуватимуться окремо: NGT-1 передбачає спрощене внесення до спеціального реєстру з обов'язковим маркуванням насіння і без класичної повноцінної оцінки ризиків, тоді як NGT-2 відповідає продуктам, які може створити класична селекція, але за значно довший час.
Практичні вимоги для агровиробників
Аграріям потрібно готуватися до суворих правил паралельного використання ГМ і не-ГМ насіння, які мінімізують ризики контамінації. На практиці це означає документоване походження насіння, сертифікацію партій, роздільне зберігання і транспорт, а також ретельне очищення посівної та збиральної техніки. Елеватори, транспортувальне обладнання та лінії переробки вимагають впровадження процедур розділення потоків і регулярної дезінфекції осередків контакту із зерном.
Постачальникам і виробникам слід вести повну документацію на кожну партію: від сертифіката насіннєвої якості до декларації про наявність конкретної генетичної події у товарній продукції. Це необхідно для внутрішнього контролю та для дотримання вимог експорту і імпорту.
- основні заходи з профілактики контамінації: робота з надійними постачальниками, ідентифікація партій, очищення техніки, ізоляція полів і контроль зберігання;
- уразливі місця ланцюга: насіння в мішках і партіях, комбайни, бункери, елеватори, лінії переробки;
- документування: сертифікати, накладні, декларації на продукцію.
Поточні обмеження та заборони
Наразі в Україні залишається заборона на розміщення на ринку ГМО і ГМ-продукції без державної реєстрації або з порушенням мети використання, зазначеної у реєстрі. Також заборонені відкриті дослідження та випробування деяких ГМ-культур без відповідних дозволів, а вирощування конкретних ГМ-культур у товарних обсягах обмежене дозволами для досліджень. Закон закладає правовий механізм для контролю та накладання штрафів за порушення, що розпочне діяти відразу після набрання чинності.
Можливості для ринку та торговельні наслідки
Регулювання створює кілька економічних можливостей: структурована процедура реєстрації відкриває шлях для інноваційних сортів із підвищеною продуктивністю, а простежуваність дає доступ до преміальних ринків з вищими вимогами до безпеки та маркування. Одночасно, відсутність локально зареєстрованих ГМО матиме прямий вплив на торгівлю: якщо в Україні не буде внесено до реєстру певну генетичну подію, продукцію з цією подією, зареєстрованою в ЄС, не можна буде легально імпортувати.
Аналітична оцінка патентного поля показує, що значна частка генних рішень може бути доступною для використання без обмежень інтелектуальної власності, тоді як інші рішення залишатимуться під патентним захистом певний час. Це породжує можливість для української селекції використовувати вільні генетичні елементи при створенні локальних сортів.
Що очікувати в найближчі місяці
Вересень–листопад 2026 року буде критичним періодом запуску контролю та застосування штрафних механізмів за новим законом, що вимагатиме від агровиробників швидкого приведення практик у відповідність до нових правил. Одночасно учасникам ринку слід долучатися до процесів формування підзаконних актів і перехідних норм, щоб забезпечити практичність правил паралельного використання і мінімізацію ризиків для не-ГМ-виробництва.
Якщо Україна набере членство в ЄС і прийме європейський реєстр ГМО, це може змінити правила гри і призвести до адаптації національного реєстру до єдиного європейського, що також вплине на доступність сортів для вирощування і торгівлю зовнішніми ринками.
Фото - agroportal.ua
