У травневий період 2026 року в умовах помірного потепління на городах і в садах Хмельниччини активізуються шкідники, які прямо впливають на ріст і плодоношення культур. Серед найпоширеніших — колорадський жук, личинки хруща, плодожерки, листовійки та різні види попелиць; їхня діяльність порушує фотосинтез і знижує надходження поживних речовин у рослину. Агрономи наголошують: ранній вияв і цілеспрямоване застосування засобів контролю дозволяє уникнути значних втрат урожаю та зменшити кількість обробок за сезон.
Найпоширені шкідники та механізми шкоди
Колорадський жук об'їдає листя пасльонових культур, насамперед картоплі; у разі масового нашестя рослина може втратити велику частину вегетативної маси до стану, коли лишається лише стебло. Листовійки й попелиці викликають закручення та деформацію листя, що знижує площу листкової поверхні для фотосинтезу; попелиці також є джерелом вірусних захворювань. Личинки хруща підгризають кореневу систему, що проявляється в пригніченості рослин і зниженні врожайності, особливо на однорічних овочевих культурах. Плодожерки (наприклад, яблуневі або грушеві плодожерки) відкладають личинок у плодах, що створює «входи» для гнилей і бактеріальних інфекцій, які погіршують якість і товарність плодів.
Які препарати агрономи рекомендують і чому
Через розвиток стійкості у багатьох популяцій шкідників агрономи радять використовувати комбінації діючих речовин різних механізмів дії; одна з практичних схем — препарат на основі ацетаміприду, біфентрину й емамектину бензоату. Норма застосування цієї комбінації — 20 мл на 10 л води, дія триває орієнтовно 10–14 днів, і після цього терміну при необхідності можливе повторне внесення згідно з інструкцією. Ацетаміприд має відносно низьку гостру токсичність для бджіл за умов дотримання регламенту застосування під час цвітіння, біфентрин діє контактно і забезпечує швидкий ефект (швидке виведення шкідника), а емамектин бензоат проникає в тканини і ефективний проти гусениць.
Біологічні альтернативи: коли і як застосовувати
Для господарств, які віддають перевагу менш широкому впливу на оточуюче середовище, підходять препарати на основі авермектинів або їхніх похідних; вони мають антипаразитарний спектр дії і вважаються більш селективними щодо нецільових організмів у порівнянні з деякими синтетичними інсектицидами. Орієнтовна норма для таких препаратів — від 20 мл на 10 л води, інтервал між обробками становить 5–10 днів, оптимально виконати не більше двох обробок за сезон у відкритих культурах. Важливо пам’ятати, що біологічні препарати діють контактно або шляхом швидкого поглинання шкідником, тому ефективність залежить від достатнього покриття рослини під час обприскування.
Як боротися з личинками хруща у кореневому шарі
Для зменшення активності личинок хруща використовують локальні ґрунтові обробки розчином препаратів з імідаклопридом та лямбда-цигалотрином; рекомендована доза — близько 10 мл на 10 л води, приблизно по 0,5 л розчину виливають у місцях під'їдання кореневої системи. Така обробка створює несприятливі умови для личинок: знижується їхня активність і шкодочинність, що відображається в покращенні стану рослин без необхідності масового поверхневого внесення. Дотримуйтеся інструкції виробника та фітосанітарних вимог щодо використання неонікотиноїдів і піретроїдів, особливо на ділянках поруч із пасіками.
Практичні правила обробітку та моніторингу
1. Регулярний моніторинг: оглядайте рослини щонайменше раз на тиждень і фіксуйте перші особини — обробки починають при виявленні початкової чисельності шкідника. 2. Час обробки: якщо прогнозують дощ, обприскування бажано провести за 2–3 години до опадів, щоб препарат встиг проникнути; після дощу обробки повторюють лише після висихання листя. 3. Погодні умови: уникайте обробок під час сильного вітру та у години інтенсивного льоту бджіл; використовуйте захисний одяг і дотримуйтесь термінів очікування, зазначених у інструкції препарату. 4. Ротація та комбінування: міняйте класи діючих речовин для зниження ризику резистентності, застосовуйте цільові суміші та за потреби поєднуйте хімічні й біологічні засоби.
Агрономічна практика показує, що при своєчасних двох обробках у картоплі шкода від листогризучих шкідників суттєво знижується, а у плодових садах робочі схеми з контролю плодожерок і листовійок дозволяють підтримувати кількість шкідників на некритичному рівні. Будь-яке застосування препаратів має відповідати інструкції виробника, місцевим фітосанітарним правилам і принципам інтегрованого захисту рослин, щоб зменшити ризики для людей, тварин і навколишнього середовища.
Фото - cdn4.suspilne.media
