У Нововолинському ліцеї №2 школярі створили «зелену ферму» в укритті навчального закладу та презентували перші результати роботи проєкту у 2026 році. Уперше екопростір обладнали на початку року: приміщення переобладнали під багатоярусні стелажі з LED-освітленням і гідропонними лотками, щоб вирощувати мікрозелень цілорічно. Ініціативу реалізовано в рамках міжнародного проєкту Green Roots за підтримки програми U-LEAD із Європою, яку фінансує ЄС та низка його держав-членів.
Техніка вирощування та культури
Учні працюють із гідропонними системами й контейнерними субстратами: у школі використовують багатоярусні підстави, спеціальні касети для посіву та енергоефективне LED-освітлення для скорочення енергоспоживання. У проєкті задіяні понад 15 постійних «фермерів» віком від 13 років, які вирощують соняшник, амарант, горох, редис, люпин і кінзу. Термін від посіву до збирання у мікрозелені зазвичай коливається від 7 до 21 дня залежно від культури, що дає змогу отримувати кілька врожаїв на місяць і швидко відпрацьовувати агротехніку.
Практична робота включає підготовку насіннєвого матеріалу, нормування густоти посіву, контроль температури й вологості, а також регулярні виміри рН та провідності (EC) поживного розчину в гідропоніці. Такі операції дозволяють учням відпрацьовувати базові навички агрономічного моніторингу та догляду за рослинами під керівництвом викладача хімії та біології.
Навчання бізнесу та фінансової грамотності
Одна з ключових цілей проєкту — навчити підлітків не лише вирощувати рослини, а й оцінювати рентабельність виробництва й планувати продажі. У межах програми школярі вивчають, як складати бізнес-план: рахують вартість насіння, субстратів, витрат на електроенергію та пакування, а також оцінюють робочий час. Учні проводять розрахунки собівартості вирощування однієї касети і моделюють потенційні доходи від продажу на шкільних ярмарках або місцевих ринках.
Крім теоретичних занять, для учасників проєкту провели практичні майстер-класи з посіву й догляду за мікрозеленню перед початком регулярного вирощування у 2026 році. Педагоги акцентують увагу на інтеграції тем з фінансової грамотності: школярі складають таблиці витрат і прибутків, вчаться формувати цінову пропозицію та аналізувати потенційні канали збуту — від прямих продажів до інтернет-замовлень.
Освітній ефект і міжпредметні зв’язки
Екопростір у ліцеї використовують не лише як виробничу площу, а й як навчальну лабораторію. Планують проводити тут уроки біології з демонстрацією росту рослин, лабораторні заняття з хімії щодо приготування поживних розчинів і практикуми з екології. Викладачі зазначають, що робота в такому середовищі допомагає молодшим школярам краще засвоювати базові поняття про життєві цикли рослин, а старшокласникам — отримати практичні навички ведення малого бізнесу.
Паралельно діти знайомляться з принципами сталого виробництва: багатоярусні системи економлять площу, LED-освітлення знижує енерговитрати порівняно з традиційним освітленням, а контроль поживних розчинів дозволяє оптимізувати використання добрив. Такі елементи дають школярам уявлення про те, як поєднувати енергоефективні технології та агрономічні практики в умовах обмежених ресурсів.
Партнери проєкту та перспектива розвитку
Проєкт Green Roots реалізується за підтримки програми U-LEAD із Європою, яку фінансує ЄС та низка країн-партнерів, і передбачає співпрацю з місцевою владою й освітніми закладами для масштабування таких ініціатив. У ліцеї планують розширювати програму, залучаючи більше учнів та організовуючи продажі через шкільні мережі харчування й місцеві точки збуту. Наступні кроки включають систематизацію обліку виробництва, стандартизацію пакування та розробку простих маркувальних і цінових стратегій, які учні зможуть застосовувати як у навчальних проектах, так і в реальному бізнесі.
Наразі проєкт залучив близько 15 активних учасників, а школа відпрацьовує методику поєднання практичного аграрного досвіду з навчальною програмою, що дозволяє масштабувати модель на інші навчальні заклади в регіоні
Фото - cdn4.suspilne.media
