У Житомирській області з 1 квітня 2026 року розпочинається щорічна весняно‑літня нерестова заборона на вилов риби та інших водних біоресурсів. Заборона встановлена з метою охорони популяцій риб у період нересту та мінімізації антропогенного тиску на водні екосистеми. Повідомлення про початок заборони оприлюднила Державна екологічна інспекція Поліського округу та Житомирська обласна військова адміністрація з покликанням на профільні державні органи рибоохорони. Вступні положення регулюють як аматорське, так і промислове рибальство на різних типах водойм області.
Строки заборони залежно від типу водойми
Законодавчо встановлено різні терміни заборони залежно від типу водного об'єкта, що дозволяє врахувати особливості нерестових періодів різних видів риб. На водосховищах, озерах та ставках заборона діє з 01.04.2026 до 10.06.2026; у річках і їх кореневих водах — до 20.05.2026; у придаткових водах річок — до 30.06.2026. Для рибогосподарських об'єктів у межах територій природно‑заповідного фонду строки можуть визначатися окремими положеннями цих територій, що передбачає деталізований підхід до охорони місць нересту.
Умови дозволеного любительського рибальства
Під час нересту дозволяється лише любительське рибальство за жорстко визначених умов для збереження відтворення популяцій риб. Рибалити дозволяється тільки з берега, поза межами нерестовищ, використовуючи гачкові знаряддя лову з не більше ніж 2 гачками на одного рибалку або спінінг з однією штучною приманкою. Добова норма вилову становить не більше 3 кг та не більше 1 особини на рибалку, що обмежує вилов великих екземплярів і зменшує тиск на відновлення популяцій.
Заборонені способи вилову включають використання сіток, ятерів, «павуків», електроструму, вибухових та отруйних речовин, а також інші заборонені знаряддя, що можуть призвести до масової загибелі і шкоди екосистемам. Такі обмеження спрямовані на запобігання масовому незаконному вилову та на охорону біорізноманіття у період розмноження риб. Держекоінспекція наголошує на необхідності дотримання правил не лише в інтересах біорізноманіття, а й для довгострокового збереження рибних ресурсів, які мають економічне значення для регіону.
Обмеження пересування та діяльності на водоймах
Під час нересту також заборонено пересування всіх наземних транспортних засобів і моторних суден по акваторіях, за винятком встановлених суднових ходів та суден органів рибоохорони й інших уповноважених органів. Заборона на рух техніки покликана зменшити шумовий і механічний вплив на нерестовища, уникнути обсипання берегів та порушення підводного середовища. Крім того, в період заборони заборонено промислове рибальство та підводне полювання, що має захистити дорослих особин у період відтворення.
Для практичної реалізації цих обмежень органи влади посилюють патрулювання водойм і координують дії з органами місцевого самоврядування, поліцією та рибоохороною. Інспектори здійснюють перевірки дотримання правил, виїзди на повідомлення про порушення та застосовують передбачені санкції у разі виявлення правопорушень. Громадяни можуть повідомляти про незаконний вилов через офіційні канали контролю, що підвищує оперативність реагування.
Штрафи та кримінальна відповідальність
За порушення вимог нерестової заборони передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність з чітко визначеними сумами штрафів і додатковими санкціями. Адміністративні санкції варіюються від попередження до штрафу в межах 34–170 грн за незначні порушення правил любительського рибальства. За грубі порушення (застосування вибухових або отруйних засобів, електроструму, вогнепальної зброї тощо) передбачено штрафи в розмірі 340–680 грн із конфіскацією знарядь лову.
У разі завдання істотної шкоди довкіллю передбачена кримінальна відповідальність за статтею 249 Кримінального кодексу України, яка передбачає штрафи від 1 700 до 3 400 грн або обмеження волі до 3 років із конфіскацією знарядь, засобів промислу та незаконно добутих ресурсів. Практика застосування стягнень включає як фінансові санкції, так і конфіскацію обладнання, що унеможливлює повторне порушення зі стороннього устаткування.
Відшкодування збитків за незаконний вилов
Крім штрафів, порушники зобов’язані відшкодовувати збитки за кожен незаконно виловлений екземпляр водних біоресурсів, причому розміри компенсацій значні і залежать від виду риби. Наведені розрахунки компенсацій включають: щука — 3 468 грн за екземпляр, окунь — 3 162 грн, лящ — 1 649 грн, лин — 1 598 грн, карась сріблястий — 1 581 грн. На територіях природно‑заповідного фонду розмір відшкодування завжди вищий, що відображає підвищену охоронну цінність таких територій.
Практичний ефект від цих сум — стримування незаконного вилову великих особин та відшкодування збитків природним популяціям, де відновлення втрачених екземплярів може тривати роками. Економічні механізми відшкодування доповнюють адміністративні заходи та сприяють відновленню запасів риб, важливих для локального рибальства й екосистемного балансу.
Інспектування, координація дій і громадський контроль залишаються ключовими елементами реалізації нерестової заборони, тоді як чіткі строки, обмеження і фінансові санкції створюють правову основу для захисту водних біоресурсів у Житомирській області в 2026 році.
Фото - cdn4.suspilne.media
