Американська торговельна палата в Україні (ACC) оприлюднила підсумки півроку дії експортних мит на сою та ріпак, за якими українські аграрії зазнали значних фінансових втрат. Представники ACC під час прессніданку повідомили, що загальні прямі втрати фермерів становлять близько $200 млн, тоді як валютні надходження від експорту масличних культур скоротилися приблизно на $1 млрд за шість місяців дії мита.
Як формуються втрати фермерів
За оцінками ACC, частина втрат пов'язана зі зниженням внутрішніх відпускних цін: продукцію доводилося реалізовувати приблизно на 7% дешевше від світових рівнів, що оцінюють у близько $130 млн недоотриманого доходу для виробників. Ще біля $50 млн від сплачених експортних мит пішло до державного бюджету, тоді як сумарний ефект для товаровиробників становить приблизно $200 млн.
Це особливо відчутно для малих і середніх господарств, які не мають власних логістичних та експортних ланцюгів і змушені продавати через посередників на внутрішньому ринку. Посередники, у свою чергу, перерозподіляють ризики та витрати, що посилює тиск на відпускні ціни для виробника.
Вплив на валютні надходження та структуру експорту
ACC відзначає, що за півроку дії мита валютні надходження від масличних культур знизилися майже на $1 млрд. Розподіл скорочення за основними культурами виглядає так: ріпак — мінус $400 млн, соняшник — мінус $345 млн, соя — мінус $240 млн. Такі обсяги зниження суттєво позначаються на платіжному балансі та пропозиції валюти на ринку.
Зменшення експортних надходжень пов'язане не лише зі скороченням фізичних відвантажень, а й із втратою частини клієнтів та ринкових позицій через підвищення собівартості експорту й зниження конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.
Ринкова конкуренція та втрачені ринки
Представники ACC зауважують, що експортні мита суттєво вплинули на конкурентоспроможність українського ріпаку на ринку Європейського Союзу. Через додаткові витрати українська олійна продукція стала неконкурентною у порівнянні з пропозиціями інших постачальників, що призвело до втрати контрактів та покупців.
Це має ланцюговий ефект: втрата клієнтів означає зниження обсягів переробки, зменшення замовлень на внутрішню логістику та тиск на ціни для фермерів, які вже обмежені у можливостях самостійного вивезення продукції.
Фермери та ринкові реакції
Невеликі й середні виробники повідомляють про підвищений ризик накопичення незаявлених запасів і затримок з оплатою. Оскільки частина господарств не має доступу до прямих експортних каналів, вони змушені продавати продукцію за зниженими цінами оптовим покупцям і трейдерам.
У відповідь на економічний тиск частина виробників розглядає альтернативні стратегії: укладання довгострокових контрактів з переробниками, інвестиції в локальну переробку або диверсифікацію посівних площ. Частина підприємств також посилює пошук нових зовнішніх ринків, де українська олійна продукція залишається конкурентною, або коригує товщину пакета послуг (логістика, передоплати) для зниження впливу мит на кінцеву маржу.
Ясність для політиків і бізнесу: вимоги та перспективи
За словами учасників ринку, відновлення конкурентоспроможності вимагає чіткої комунікації між урядом та аграрним сектором, аналізу фіскального ефекту мит для держави та економічних витрат для виробництва і експорту. Представники бізнесу закликають до перегляду підходів, які дозволять зменшити негативні наслідки для малих і середніх господарств, зокрема через механізми компенсації або сприяння прямому експорту.
Паралельно частина гравців ринку інтенсифікує дії з підвищення ефективності: впровадження точного землеробства, оптимізації логістики, а також розбудова договірних відносин з переробниками та експортерами для зменшення ролі посередників.
Репрезентанти ACC підкреслюють, що подальший моніторинг впливу мита на промислові ланцюги, експортні потоки та внутрішні ціни є критично важливим для формування збалансованої агрополітичної стратегії на найближчі місяці.
Фото - latifundist.com
