Новий підхід і міжвідомча координація
У 2026 році в Україні посилюється увага до відновлення торфовищ як елементу кліматичної політики та забезпечення водної безпеки, що стало центральною темою профільного воркшопу «Управління торфовищами з урахуванням сталих підходів до тваринництва і впровадження палюдикультури в Україні». Захід організовано в рамках проєкту ПРООН-ГЕФ «Сприяння сталому тваринництву та збереження екосистем на півночі України» за підтримки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, що відображає намір поєднувати екологічні та економічні інтереси на національному рівні.
Під час воркшопу представники Мінекономіки, експерти з відновлення торфовищ і аграрії обговорювали практичні механізми відновлення гідрологічного режиму, моніторингу стану та інтеграції сталих моделей господарювання у зволожених ландшафтах. Заступниця міністра Ірина Овчаренко наголосила на системному підході, який поєднує збереження водних ресурсів і виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері збереження біорізноманіття та адаптації до зміни клімату.
Екосистемні функції торфовищ і регіональні пріоритети
Торфовища в Україні розглядаються не лише як запас корисних ґрунтових ресурсів, а передусім як природні механізми регулювання водного балансу й накопичення вуглецю. Учасники підкреслювали їхню роль для Полісся — регіону, де скупчення торфових масивів має визначальний вплив на підземні та поверхневі води і локальні кліматичні умови. Відновлення гідрології торфовищ прямо пов’язане з пом’якшенням ризиків посух і паводків, а також із збереженням видового різноманіття водно-болотних угідь.
Експерти на воркшопі назвали конкретні цілі на 2026 рік: розробити національні методичні рекомендації з відновлення торфовищ, запустити пілотні проєкти з палюдикультури в кількох територіальних громадах Полісся та розширити інструменти моніторингу стану ґрунтових вод у зонах торфовищ.
Палюдикультура як модель стійкого використання
Палюдикультура визначається учасниками як практична альтернатива осушеному господарюванню, яка поєднує економічну діяльність і відновлення екосистем. Модель передбачає вирощування вологолюбних культур — очерету, рогозу, вільхи, моху сфагнум і журавлини — на перезволожених землях з мінімальним втручанням у гідрологію. Такі культури дають сировину для будівництва, енергетики й харчової промисловості, водночас зменшують ризики викидів CO2, пов’язаних із деградацією торфових масивів.
Практичні кроки, які обговорювали на воркшопі для впровадження палюдикультури: відновлення рівня ґрунтових вод шляхом переробки дренажних систем, створення локальних гідротехнічних загат для регулювання потоку води, застосування методів інокуляції сфагнума для прискорення накопичення торфу та залучення місцевих господарств до виробництва біоматеріалів. Учасники також відмічали, що палюдикультура потребує нових ланцюгів збуту і технічних рішень для переробки вологого матеріалу.
Законодавчі та кадастрові ініціативи
Відповідний документ, який пройшов громадське обговорення у 2026 році, закладає правові основи для сталого управління торфовищами і передбачає низку конкретних заходів:
1. Встановлення чітких правил використання торфовищ із урахуванням екологічних обмежень, що обмежать нові осушувальні роботи та визначать допустимі види господарської діяльності.
2. Створення в Державному земельному кадастрі інформаційного шару «Торфовища з особливим режимом», який інформуватиме органи влади і землекористувачів про обмеження та потенційні заходи відновлення.
3. Врахування статусу торфовищ під час ухвалення рішень щодо землеустрою і цільового призначення земель, що унеможливить самовільну зміну режиму використання таких ділянок.
Інтеграція цих заходів у практику передбачає також розробку моніторингових індикаторів стану вологи, біорізноманіття і викидів парникових газів, що дозволить оцінювати ефективність відновлення на рівні громад і областей.
Моніторинг, фінансування і масштабування
Для успіху програм відновлення торфовищ учасники визначили ключові інструменти: державне і донорське фінансування пілотів, технічна підтримка (гідротехнічні роботи, садивний матеріал сфагнуму), а також навчальні модулі для місцевих фермерів і громад. Проєкт ПРООН-ГЕФ забезпечує координацію подібних ініціатив і підтримує запуск пілотних зон у північних областях України, де агроландшафти вимагають першочергового відновлення.
Паралельно з практичними заходами триває робота над гармонізацією українського законодавства з вимогами ЄС у сфері охорони водно-болотних угідь та сталого сільського господарства, що відкриває можливості для залучення додаткових інструментів фінансування і технічної допомоги від міжнародних партнерів.
На думку фахівців, у 2026 році ключовим завданням лишається поєднання технічних рішень з чіткими інституційними механізмами моніторингу та стимулюванням сталих бізнес-моделей, зокрема палюдикультури, які дозволять одночасно скорочувати викиди, відновлювати екосистеми й створювати нові економічні можливості для громад
Фото - www.seeds.org.ua
