Президентка асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна під час парламентського круглого столу звернула увагу на основні виклики галузі у 2026 році. Вона зазначила, що український експорт ягід наразі сильно залежить від двох культур — малини та лохини, що створює підвищені ринкові та кліматичні ризики. Така концентрація призводить до цінової конкуренції і робить постачання вразливими до погодних аномалій та змін попиту на зовнішніх ринках. Представники асоціації підкреслюють необхідність диверсифікації асортименту для зниження ризиків і підвищення стійкості галузі у 2026 році.
Залежність експорту та супутні ризики
Експорт замороженої малини та лохини залишається ключовою статтею доходу для сектору ягідництва, але вузький асортимент підсилює цінову волатильність. Експортні ринки ЄС у 2026 році демонструють тенденцію до диверсифікації постачальників, що ставить під питання стабільність зайнятих позицій при низькій товарній різноманітності. Крім того, залежність від двох культур підвищує ризик через погодні аномалії та шкідників, які можуть одночасно знизити врожайність основних позицій. Експортери вказують на потребу розвивати переробку та постачати більшу кількість продуктів з доданою вартістю, щоб зменшити тиск на свіжий та заморожений ринки.
Економічним проявом цієї проблеми є цінова конкуренція на базовому рівні, коли виробники змагаються за ринок за рахунок зниження ціни замість інвестицій у якість, сорти та логістику. Представники галузі наполягають на підвищенні стандартів сортування, сертифікації та холодового ланцюга, що дозволить піднімати експортну ціну й виходити на нові ніші (органічні ягоди, перероблені продукти, заморожені преміум-партії).
Дефіцит робочої сили та механізація
Одна з найбільш відчутних проблем у 2026 році — нестача сезонних робочих рук, яка впливає на терміни збору, якість ягід та логістику. Через це галузь активно обговорює масштабне впровадження механізованого збору, що потребує технічного переоснащення господарств і змін у моделі виробництва. Механізовані платформи, шейкери для лохини, конвеєрні системи очищення і сортування здатні значно зменшити залежність від ручної праці та підвищити продуктивність при дотриманні стандартів якості.
Водночас перехід на механізовані технології вимагає укрупнення площ і уніфікації садів — рівні ряди, однакові строки достигання та сорти, сумісні з машинами. Це означає, що дрібні домогосподарства мають два варіанти: об’єднуватися в кооперативи або передавати продукцію на переробку/агрегацію, або інвестувати у реконструкцію насаджень. Експертка наголосила, що без системних змін моделі господарювання промислова механізація буде технічно неможлива на значній частині нинішніх площ.
- Кооперація та агрегація продукції дозволяють дрібним виробникам отримати доступ до механізмів збору та сервісів сортування.
- Інвестиції в інфраструктуру холодового ланцюга та переробку підвищать конкурентоспроможність і зменшать ризик втрат після збору.
- Підтримка держави у вигляді програм лізингу техніки або субсидій може пришвидшити перехід на механізовані рішення.
Пропозиції й оперативні кроки для 2026 року
Експерти асоціації вказують на низку практичних кроків, які можна реалізувати в поточному році для підвищення стійкості ринку ягід. По-перше, стратегічне розширення асортименту: розробка програм підтримки для вирощування малопоширених промислових культур і розвиток переробних ліній. По-друге, стимулювання укрупнення через податкові преференції, кредити та програми лізингу техніки, що робить інвестиції в механізацію доступнішими.
Парламент у 2026 році розглядає бюджетні ініціативи й пропозиції щодо розширення переліку аграрних держпрограм, які можуть врахувати потреби ягідників у фінансуванні техніки, агрегації та створенні холодильних потужностей. Представники бізнесу закликають до оперативного узгодження програм підтримки з реальними вимогами виробників, аби кошти та інструменти працювали на підвищення експорту й модернізацію ланцюгів постачання.
Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку ягід у 2026 році, незважаючи на кліматичні складнощі та геополітичні виклики. Поточна стратегія розвитку галузі має бути спрямована на диверсифікацію асортименту, модернізацію технічних та логістичних ланцюгів і створення умов для укрупнення виробництва або ефективної агрегації дрібних господарств. Експерти підкреслюють: лише поєднання інвестицій у механізацію, розвиток переробки та державної підтримки дозволить знизити ризики та закріпити позиції українських ягідників на зовнішніх ринках у 2026 році
Фото - agropolit.com
