Покупці української кукурудзи наразі готові платити близько 224$/т FOB, проте подорожчання логістики фактично нівелює потенційне зростання внутрішніх закупівельних цін, повідомляє операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький. Внутрішня ціна кукурудзи формує близько 214$/т, і за таких умов трейдерам економічно невигідно підвищувати закупівельні ставки для виробників. Частина ринку зайняла вичікувальну позицію: аграрії утримують врожай, очікуючи кращих умов, а мультинаціональні трейдери переглядають стратегії роботи в актуальній логістичній ситуації.
Фрахт як ключовий фактор впливу на ціни
Розширене зростання ставок на перевезення прямо корелює зі світовими цінами на зернові та олійні культури, коли імпортер оплачує логістику, але не завжди готовий компенсувати її виробнику. Наприклад, ставки фрахту на напрямок Мармурового моря зафіксовані близько 26$/т при попередніх рівнях на 3$/т нижче, а на маршрут до порту Мерсін — приблизно 29$/т. Найбільш різке зростання спостерігається в сегменті котушкових перевезень: фрахт на перевезення шроту до порту Поті підскочив з рівня близько 35–36$/т до приблизно 50$/т, тобто орієнтовно на 15$/т за короткий період.
Зростання фрахту робить частину перевезень економічно невигідними та змушує імпортерів перекладати витрати на FOB-позиції, що стримує подальше підвищення закупівельних цін в Україні. Одночасно певна стабільність і підтримка на рівні CIF можуть згодом відобразитися на FOB, але ключовим показником залишається подальша динаміка ставок на доставку і вартість логістичних ланцюгів.
Як це впливає на внутрішній ринок та поведінку учасників
Внутрішня ціна кукурудзи приблизно 214$/т та розрив між CIF і FOB створюють тиск на маржу трейдерів, що стримує їхні закупівельні активності. Через високі логістичні витрати трейдери побоюються додаткових коливань і уникають підвищення закупівельних цін, щоб не опинитись у збитку при подальшому зростанні фрахту. Аграрії, в свою чергу, частково утримують товар у зберіганні, оцінюючи ризики та потенціал подальшого подорожчання, але це підсилює нерівновагу попиту і пропозиції в короткій перспективі.
1. Частина експортних маршрутів стає економічно невигідною для дрібних і середніх компаній через підвищені ставки фрахту. 2. Трейдери коригують портфелі поставок і дедалі частіше розглядають альтернативні порти чи комбіновані логістичні рішення. 3. Виробники затримують продажі в очікуванні кращих умов, що підживлює волатильність на внутрішньому ринку.
Можливі сценарії розвитку ринку
Якщо ставки фрахту стабілізуються або знизяться, частина негативного ефекту може перейти з CIF на FOB і підвищити закупівельні ціни для фермерів. Інакше сценарій продовження зростання логістичних витрат залишатиме тиск на FOB і внутрішні ціни, внаслідок чого імпортери й далі «перекладатимуть» витрати на експортну маржу. Критичною залишається саме непрогнозованість динаміки фрахту: його стрибки роблять планування постачань і фінансових потоків менш надійним для всіх учасників ланцюга.
Практичні кроки для аграріїв і трейдерів
1. Перевірити можливості фіксації умов логістики в довгострокових контрактах або шукати індексацію тарифів у контрактах, щоб мінімізувати ризики раптових підвищень фрахту. 2. Розглянути оптимізацію маршрутів і портів відвантаження, включно з комбінованими перевезеннями та мультимодальними опціями, щоб знизити собівартість доставки. 3. Використовувати складські програми з гнучким кредитуванням або хеджуванням цін, щоб уникнути продажу врожаю в періоди низької маржі. 4. Підтримувати прозору комунікацію з покупцями щодо структури цін і логістичних витрат для кращого узгодження умов торгів.
Аналітик Богдан Костецький підкреслює: поки кінцеві покупці не готові платити більше, ніж того вимагає дорогий фрахт, весь негатив подорожчання логістики лягає на FOB і внутрішні ціни України. Фактичним маркером подальшої зміни ситуації лишається поведінка ринку перевезень і ставки фрахту по ключових експортних напрямках.
Фото - latifundist.com
