Україна та Ливан домовилися опрацювати проєкт Угоди про вільну торгівлю і відновити роботу Міжурядової українсько-ліванської комісії з торгівельно-економічного співробітництва, а також розглядають можливість створення агрохаба на території Лівану. Такі рішення були підтверджені під час української делегації в Бейруті: представники обох країн погодилися розпочати підготовчі етапи для подальшої деталізації технічних та юридичних аспектів співпраці. Ініціативи спрямовані на розширення номенклатури товарів, посилення логістичних ланцюгів і створення умов для прямого експорту української агропродукції до ринку Лівану та регіону.
Потенціал агрохаба та його роль у ланцюгах постачання
Агрохаб у Лівані розглядають як логістично-складувальний і переробний майданчик, який може виконувати роль транзитного та розподільчого центру для продукції з України. Очікується, що такий хаб дозволить скоротити час доставки до кінцевих споживачів у регіоні, покращити контроль якості та спростити процедури митного оформлення та фітосанітарної сертифікації. Для українських виробників це відкриває можливості підвищити частку переробки у зовнішньому експорті та виходити на нові ніші, зокрема у сегментах олійних, зернових і бобових культур.
Які питання має охопити проєкт угоди про вільну торгівлю?
У ході переговорів визначено ключові напрями, які мають бути закріплені в проєкті угоди: митні ставки та преференції, санітарно-фітосанітарні вимоги, механізми захисту інвестицій і процедури врегулювання торгових суперечок. Окремою частиною документа має стати гармонізація технічних регламентів і сертифікації, щоб зняти бар'єри для постачання харчових і перероблених продуктів. Сторони також відзначили необхідність передбачити положення щодо сприяння інфраструктурним інвестиціям у логістику, зберігання і переробку, які будуть ключовими для функціонування агрохаба.
Практичні кроки для реалізації ініціативи
1. Створення робочих груп зі спеціалістів з торгівлі, фітосанітарії та логістики для розробки технічних вимог і маршрутів товаропостачання; 2. Оцінка інфраструктурних потреб агрохаба: складські потужності, холодний ланцюг, лабораторна база та пересувні карантинні пункти; 3. Погодження переліку пріоритетних товарних груп для першої хвилі експорту та преференційного режиму поставок.
Кожен із цих кроків передбачає залучення приватного бізнесу, галузевих асоціацій і міжнародних партнерів для підготовки інвестиційних проєктів і стандартів роботи хабу. Водночас особлива увага має бути приділена оперативним механізмам фітосанітарного контролю, щоб уникнути простоїв на кордонах і зайвих логістичних витрат.
Які групи сільськогосподарських товарів можуть стати пріоритетом?
- Зернові та олійні культури: пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник, які традиційно становлять основу українського експорту; - Масложирова продукція та олії, зокрема продукти переробки насіння, що можуть отримати додану вартість у переробних потужностях хабу; - Овочі та плодоовочева продукція з терміновою логістикою та потребою у холодовому ланцюгу; - Бобові та насіння для місцевих переробників і кормової промисловості.
Розширення номенклатури товарів передбачає також адаптацію пакування, маркування та відповідність місцевим стандартам споживчого ринку Лівану та сусідніх країн.
Для успішної реалізації ініціативи критично важливими є прозорі умови інвестування, зрозумілі митні процедури та доступ до фінансових інструментів для модернізації зберігання й переробки продукції. Представники обох урядів погодилися на необхідність активної координації й обміну експертизою для пришвидшення підготовчого етапу, а також на спільну роботу в межах відновлення діяльності міжурядової комісії
Фото - agroportal.ua
