Польовий полігон і мета дослідження
У 2026 році в Полтавській області на демонстраційному полігоні компаній BEDNAR та Agrilab було закладено випробування чотирьох систем обробітку ґрунту під кукурудзу в реальних виробничих умовах. Мета експерименту — зіставити вплив технологій на архітектуру кореневої системи, управління вологою та економічну ефективність посівів. Випробовувалися: смуговий обробіток із локальним внесенням добрив (Strip‑till), дискування, глибоке рихлення та традиційна оранка.
Strip‑till: локалізація живлення і відсутність ущільнення
У варіанті Strip‑till поле залишили по стерні попередника й навесні нарізали стрічки спеціальним смуговим культиватором із одночасним внесенням гранульованих добрив у профіль ґрунту. Розкопки показали: коренева система сформувала концентрований пучок у зоні 10–25 см, основна маса коренів розміщувалася на 50–60 см, а окремі корені проникали до 80–90 см, при цьому горизонтального ущільнення не виявлено. Технічно Strip‑till забезпечує смуги шириною 45–80 см та стабільну глибину до 35 см, що поєднується з оперативним внесенням добрив у зону кореневого живлення.
Дискування: швидкість роботи та бар’єр у профілі
Варіант з важкою дисковою бороною передбачав обробіток на глибину близько 18–20 см із подальшим закриттям вологи та передпосівною культивацією широкозахватним агрегатом. Архітектура коренів у цьому варіанті була компактною в шарі 5–20 см з поодинокими коренями до 20–25 см, а на глибині 20–25 см сформувався чіткий шар ущільнення. Це дало добрий старт рослині, але обмежило глибше проникнення коренів і потенціал доступу до глибших запасів вологи в посухові періоди.
Глибоке рихлення: руйнування ущільнень і розвиток вглиб
Технологія глибокого рихлення виконувалась агрегатом, що розпушує ґрунт на 30–35 см із подальшим закриттям вологи і передпосівною культивацією. Обробіток забезпечив вертикальний розвиток кореневої системи: корені концентрувалися на 40–50 см, а окремі корені сягали 80–90 см при відсутності горизонтального ущільнення. Глибоке руйнування плужних та ущільнених шарів підвищило аерацію і потенційно покращило доступ до глибших запасів води та поживних речовин.
Оранка: накопичення зимової вологи та ризики випаровування
Варіант з традиційною оранкою проводився на глибину близько 25–28 см; коренева система була розподілена в шарі 5–30 см з поодинокими коренями, що проникали до 60–70 см. Виявлено горизонтальні ущільнення на глибині 35–40 см, які обмежували розвиток коренів у деяких ділянках. Хоча оранка забезпечувала найвище накопичення зимової продуктивної вологи на старті вегетації, у умовах посушливого періоду значна її частина втрачалася через випаровування з поверхні, що негативно вплинуло на кінцеві показники продуктивності.
Агрономічні та економічні показники
За результатами полігону, Strip‑till із локальним внесенням добрив продемонстрував найвищу врожайність — 9,9 т/га і найкращий фінансовий результат з прибутком близько 719 $/га. Варіанти з дискуванням та глибоким рихленням дали однакову врожайність — по 8,8 т/га, з близькими фінансовими показниками між собою, що вказує на баланс між витратами на обробіток і ефектом від руйнування ущільнення. Традиційна оранка у цьому порівнянні показала найнижчі показники врожайності та прибутковості серед випробуваних технологій.
Практичні висновки для агровиробників
Польовий полігон продемонстрував, що вибір системи обробітку — це стратегія управління вологою, архітектурою кореневої системи і стресостійкістю культури, а не лише питання глибини чи кількості проходів. Локалізоване внесення добрив у смугу дозволяє поєднати швидкий старт і глибокий розвиток коренів, що критично в умовах коливань вологи та короткочасних холодових фаз. Дані з полігону обробляються компаніями BEDNAR та Agrilab для підготовки практичних рекомендацій, адаптованих до конкретних ґрунтово‑кліматичних умов і економічних моделей господарств.
Фото - agroportal.ua
