Дефіцит аміачної селітри для посівної‑2026: 150–170 тис. т
close_up

This site uses cookies. Learn more about the purposes of using cookies and changing the cookie settings in your browser Using this site, you agree to use cookies in accordance with the current browser settings Learn more about cookies

Дефіцит аміачної селітри для посівної‑2026: 150–170 тис. т

Reading time: slightly more 2 minutes

Дефіцит аміачної селітри для посівної‑2026: 150–170 тис. т

Source: AGRONEWS All news of the source

Оцінка дефіциту та його масштаби

Дефіцит аміачної селітри для весняної посівної 2026 року оцінюється в межах 150–170 тис. тонн, що становить помітну частку потреби аграрного сектору в азотних добривах. Загальна річна потреба України в усіх видах добрив перевищує 5 млн тонн; для весняної посівної агровиробникам необхідно приблизно 0,7–0,9 млн тонн у перерахунку на діючу речовину або 2–2,5 млн тонн у фізичній вазі. Наявний дефіцит концентрується насамперед саме в азотних препаратах, зокрема в розчинних формах і селітрі.

Кому загрожує недобір урожаю

Найбільше від дефіциту азоту можуть постраждати культури з високою потребою в підживленні навесні: яра пшениця, кукурудза та соняшник. За оцінкою експертів, недобір врожаю у цих культур може сягати 10–20% залежно від регіону, строків поставок добрив та агротехнологій, які застосовують господарства. Менший, але помітний вплив дефіциту очікується на цукрові буряки, картоплю та деякі ярі зернові — ярий ячмінь, овес і жито.

Ланцюги постачання: що обмежує доступ до добрив

Виробництво азотних добрив у країні нині зменшене до 20–50% від звичайних обсягів, а імпорт ускладнений через логістичні та безпекові обмеження на транспортні маршрути. Особливе місце у постачанні займає морський шлях: розблокування портової логістики могло б швидко покрити значну частину дефіциту аміачної селітри, однак морські поставки наразі нестабільні і не здатні повністю закрити пік потреби у короткі строки.

Які заходи пропонують експерти

Олександр Захарчук, завідувач відповідного відділу ННЦ «Інститут аграрної економіки», зазначає, що пріоритетом має стати одночасне нарощування імпорту й відновлення внутрішнього виробництва азотовмісних добрив. Серед конкретних кроків, які фахівці вважають необхідними, називають: 1. Тимчасове розблокування і посилення безпеки морських логістичних шляхів для оперативного ввезення аміачної селітри; 2. Стимулювання виробництва на діючих хіміко‑виробничих потужностях та забезпечення підприємств енергоресурсами; 3. Координацію постачань з міжнародними партнерами для диверсифікації джерел імпорту.

Аграрні практики за умов дефіциту

У господарствах, які стикаються з нестачею селітри, рекомендують переглянути черговість підживлень та пріоритизувати азот для найбільш потребуючих площ. Практичні заходи включають зниження доз на менш чутливих культурах, застосування багатокомпонентних добрив з повільним вивільненням азоту, використання локального внесення та точного землеробства для зменшення втрат. Також ефективним заходом є змішане застосування органічних та мінеральних джерел азоту там, де це економічно доцільно.

Фінансові та логістичні виклики для аграріїв

Через зростання цін на обмежені обсяги добрив фермери змушені переглядати бюджети посівної: зростають витрати на закупівлі, збільшується потреба у кредитуванні та короткотермінових фінансових інструментах. Крім того, логістичні затримки змінюють строки підживлень, що в негативних умовах клімату може призвести до додаткових втрат врожаю. Держава і галузеві асоціації мають координувати заходи з компенсаційних механізмів та пільгових програм для мінімізації економічного удару по господарствах.

Приклади регіональних ризиків

У регіонах з інтенсивним вирощуванням кукурудзи та соняшнику ризик недобору особливо високий: навіть короткочасна затримка постачань добрив у фазі активного росту може скоротити врожайність на двозначні відсотки. Там, де ґрунти мають низьку природну родючість, дефіцит азоту позначиться сильніше, а можливості компенсувати втрати органікою обмежені — недостатній запас органічних матеріалів у багатьох господарствах робить такий вихід частково неприйнятним.

Що дасть розблокування морських шляхів

Розблокування морської логістики дозволило б оперативно доставити значні обсяги аміачної селітри і швидко закрити дефіцит у межах 150–170 тис. тонн, однак сам по собі цей крок не вирішить проблему повністю. Морські поставки прискорять компенсацію термінової нестачі, але потрібні паралельні кроки з нарощування імпорту з різних маршрутів, відновлення виробництва та оптимізації застосування добрив у полі для стабілізації ситуації на весь сезон

Фото - superagronom.com

Topics: Агрономія, Агрохімія, Посівна

Agronews

Related news

Forgot your password?

Связаться с редакцией