СТОВ «Лан» на Черкащині розробило та впровадило систему захисту рослин, яка базується на індивідуальному підході до кожного поля. Підприємство поєднало дані польових обстежень, дистанційного зондування та автоматизованих метеостанцій для прийняття рішень у режимі реального часу. За словами керівництва, підходи застосовуються на площі понад 2 300 га і дають змогу оптимізувати витрати та зменшити хімічне навантаження на ґрунт і навколишнє середовище станом на травень 2026 року. Агрономічна команда щотижня аналізує показники вегетації й коригує заходи захисту залежно від конкретних ризиків для кожного поля.
Дані та інструменти: що саме використовують
Система починається з детального картування ґрунтів: електропровідність, рН, вміст органічної речовини та вегетаційні індекси по сітці 2–4 га. На основі цих карт агрономи формують диференційовані зональні норми підживлення й інтервенцій для захисту рослин. Паралельно застосовують супутникові знімки Sentinel-2 та регулярні польоти БПЛА для моніторингу NDVI і виявлення аномалій у вегетації.
У господарстві встановлено 8 автоматизованих метеостанцій, які передають дані про вологість повітря, температуру, опади та вітровий режим кожні 15 хвилин. Ці дані інтегруються з прогнозними моделями поширення грибкових хвороб і шкідників, що дозволяє планувати захисні заходи до моменту активного пошкодження посівів. Крім того, застосовується платформа прийняття рішень (DSS), яка агрегує польові дані, прогнози погоди й рекомендації виробників ЗЗР.
Ключові елементи технології
1. Регулярне сканування полів БПЛА та супутникове спостереження для оперативного виявлення стресів рослин і виявлення осередків хвороб.
1. Мережа метеостанцій і моделі захворюваності для прогнозування часу лікувальних обробок.
1. Диференційоване внесення ЗЗР і добрив за картами зон, реалізоване через систему змінної норми на техніці.
1. Система польових обстежень із визначеним протоколом: 1 проба на 2–4 га для ґрунту, щотижнева візуальна оцінка та лабораторні аналізи при виявленні аномалій.
У списку заходів також — запобіжні біотехнології: застосування біопрепаратів у частині площ та мікробних фунгіцидів на перехідних ділянках для зниження хімічного навантаження.
СТОВ «Лан» віддає пріоритет інтегрованому захисту рослин (ІПМ), де рішення приймаються на підставі порогів шкідливості. У практиці це означає, що лікувальні обробки виконуються лише при перевищенні встановлених порогів, а профілактичні — з урахуванням метеопрогнозів і стану рослин. Такий підхід дозволяє уникати непотрібних обробок і знижувати резистентність шкідників.
Результати і показники ефективності
За даними агропідприємства станом на травень 2026, середнє зниження використання хімічних засобів захисту становить 27% порівняно з попереднім інтенсивним стандартом, а частка біопрепаратів у загальному обсязі обробок досягла 18%. Підприємство також фіксує скорочення кількості обробок з 4 до 2–3 на сезон у залежності від культури та рівня ризику. Економічний ефект — зниження собівартості виробництва основних культур у середньому на 12% за рахунок оптимізації витрат на ЗЗР і пальне.
Конкретний приклад: в одному з полів кукурудзи площею 120 га застосували зональний режим захисту та точкові позапланові інтервенції за даними БПЛА і метеостанцій; це дало підвищення щитової стійкості посівів і приріст урожайності на 9% у поточному вегетаційному циклі. Для озимої пшениці на полях із гіршими показниками ґрунту впровадження змінних норм підживлення та контрольних обробок призвело до зменшення проявів листкових хвороб на 35%.
Практичні виклики та управління ризиками
Найбільшим викликом у впровадженні системи стала інтеграція різнорідних даних і забезпечення оперативного доступу агрономів до аналітики у полі. Для цього СТОВ «Лан» інвестувало в мобільні термінали та хмарні сервіси для обміну даними між польовою командою і офісом. Інший виклик — управління резистентністю шкідників, тому в рамках програми використовують чергування діючих речовин і комбіновані підходи з біопрепаратами.
Управління ризиками також включає протоколи при несприятливій погоді: автоматичні повідомлення про періоди високої вологості, коли ризик ураження грибковими хворобами зростає, і рекомендації щодо оптимальних вікон для обробок з урахуванням вітру та температури.
Підготовка кадрів і робота з даними реалізуються через внутрішні навчальні сесії: кожні два тижні агрономічна команда проводить розбір польових кейсів, а механізатори проходять тренінги зі змінних норм внесення та роботи з системами точного землеробства.
Плани масштабування та інвестиції
На 2026 рік у планах підприємства — масштабувати підхід на додаткові 1 200–1 500 га, інвестувати в два універсальні дрони розпилювальної дії та оновити один трактор з системою змінної норми внесення. Паралельно планується розширення співпраці з лабораторіями для швидшого аналізу зразків і впровадження мікробіологічних тестів на наявність патогенів у рослині.
Капітальні витрати на розширення технологій оцінюються підприємством у межах 1,1–1,4 млн грн у 2026 році, включно з обладнанням, ПЗ та підготовкою персоналу. Очікувані показники повернення інвестицій — зниження операційних витрат і підвищення валового доходу за рахунок збільшення врожайності і покращення якості продукції.
У широкому контексті такий приклад на Черкащині відображає загальну тенденцію агросектора України у 2026 році до більш точного, даних-орієнтованого захисту рослин із акцентом на стале використання ресурсів і зниження екологічного навантаження.
Фото - agroportal.ua
