Український консорціум «Рідне» відкрив перший агрохаб у Гані і вже запустив тестову операцію з роздачі продуктових наборів місцевому населенню. Концепція передбачає об’єднання невеликих ганійських фермерів із українськими виробниками для спільного виробництва та локальної комплектації харчових наборів, що підвищує локальну зайнятість і скорочує логістичні витрати.
Що таке агрохаб у Гані і як він працює
Агрохаб виступає як платформа для координації постачань, переробки та розповсюдження продуктів: місцеві фермери постачають гаррі (порошок з маніоки) та рис, українські партнери — борошно для макаронів та інші імпортні інгредієнти. Модель передбачає спільну упаковку та складування на місці, що дозволяє отримувати готові проднабори з мінімальною вартістю доставки і з урахуванням місцевих смакових уподобань.
Склад продуктових наборів та перші показники
У тестовому циклі було підготовлено й роздано гуманітарні набори для 7 тисяч осіб, з фокусом на вразливі категорії населення — зокрема вдови; початкове фінансування забезпечив місцевий фонд власника транспортної компанії та соляних шахт. Типовий набір формується з комбінації локальних і імпортних компонентів для забезпечення калорійності і зручності зберігання.
1. Рис — локальний та імпортований для стабільності постачання.
2. Гаррі (борошно з маніоки) — місцевий компонент, що підтримує дрібних фермерів.
3. Макарони з українського борошна — готова вуглеводна складова набору.
4. Соняшникова олія, консервоване м’ясо, консервовані овочі, згущене молоко, цукор — імпортні товари, які планується регулярніше доставляти з України.
Логістика, фінансування та локальна співпраця
Агрохаб базується на партнерстві з місцевим бізнесом: тримач фонду профінансував первинну роздачу, а місцеві транспортні мережі забезпечують довезення вантажів у віддалені райони. Така модель знижує транзакційні ризики і дозволяє швидше реагувати на попит у віддалених регіонах регіону Західної Африки.
Формат передбачає, що з часом частина продуктів надходитиме напряму з України, а частина — буде закуповуватися або перероблятися локально, що має зменшити витрати на логістику та подовжити термін зберігання наборів. Паралельно ведуться переговори з місцевими фермерами щодо стандартизації якості і обсягів постачання гаррі та рису.
Плани розширення: регіональні цілі та «гарячі точки»
На короткий термін заплановано ще одну велику роздачу тієї ж потужності в Північній частині Гани, поблизу кордону з Буркіна-Фасо, а також заплановано роздачу з ганійського хабу у сусідньому Кот-д’Івуарі восени. Консорціум визначає як наступні орієнтири Ліберію, Сьєра-Леоне та Сенегал, де економічна ситуація може потребувати додаткової підтримки.
У другій половині року передбачено відправлення пробних партій продуктів у регіони з підвищеною нестабільністю, зокрема до Судану, східних районів Демократичної Республіки Конго та Чаду, з метою оцінити логістичні та безпекові ризики. Паралельно готуються технічні процедури для доставки у важкодоступні регіони: страхування вантажів, маршрути мінімізації ризиків та партнерства з місцевими гуманітарними організаціями.
Стратегічне значення для України: торгівля і м’яка сила
Представники консорціуму визначають діяльність агрохабу не лише як бізнес-проєкт, а й як елемент української «м’якої сили», що створює позитивний імідж та довгострокові торговельні зв’язки. Така стратегія може відкрити комерційні ніші для українських агровиробників та переробників, які зможуть налаштувати виробництво під специфіку африканських ринків.
Одночасно з розвитком хабів у Західній Африці в проєкті передбачено відкриття агрохабу для Східної Африки — орієнтовно в Кенії, який слугуватиме базою для постачань у країни Східної та Центральної Африки. Тестові партії для східноафриканського напрямку спочатку проходитимуть напряму з України для відпрацювання логістики та сертифікації продуктів для місцевих ринків.
Інвестори, локальні партнери та українські виробники відпрацьовують операційні сценарії, що поєднують гуманітарні поставки й комерційну логіку, з метою збільшення обсягів експорту і зміцнення продовольчої безпеки в регіоні шляхом доступу до різноманітних продовольчих товарів українського виробництва
Фото - images.unian.net
