Початок вегетації та перші шкідники
З початком вегетації в умовах Запорізької області первинними шкідниками ріпаку стали прихованохоботники, які цієї весни відновили активність у полях. Комахи зимували на посівах попереднього сезону й при потеплінні почали міграцію на молоді посіви ріпаку. Відновлення активності пов'язують із прогріванням ґрунту до близько +5°С та підвищенням денних температур повітря.
Біологія шкідника та ознаки ушкоджень
Великий ріпаковий прихованохоботник стає активним при температурі повітря вище +6°С, а масові вильоти спостерігаються при +9–12°С. Самки відкладають яйця в верхівки молодих пагонів ріпаку, зазвичай нижче 1 см від вершини, причому інтенсивне відкладання триває 7–10 днів при стабільно теплій погоді. Яйцефаза теж триває близько 7–10 днів, після чого личинки довжиною 5–7 мм із темно-коричневою головою прогризають ходи всередині стебла.
Пошкоджені пагони мають кілька характерних ознак: на місцях проколів з’являються темні плями, стебло потовщується та може розтріскуватися, а в зоні ходів личинок видно коричнюваті сліди. Уражені пагони набувають зигзагоподібного вигину у формі «S», нерівномірно цвітуть і визрівають, а в найгірших випадках ураження досягає кореневої шийки.
Моніторинг: як і коли контролювати
Для своєчасного виявлення шкідника та точного визначення строків обробок рекомендується встановлювати жовті чаші-пастки на полях ріпаку ще на ранніх стадіях вегетації. Пастки потрібно розміщувати в різних зонах поля і контролювати їх вміст регулярно — особливо в теплі періоди, коли денна температура суттєво перевищує +9°С.
Економічний поріг шкодочинності встановлений як 10 жуків у одній жовтій чаші за три дні; осередкова чисельність у господарствах Запорізького району наразі становить близько 10–12 жуків на жовту чашу, що вказує на ризик перевищення порогу у суміжних масивах. Зафіксовану чисельність слід порівнювати з пороговим значенням і приймати рішення про обробку на підставі моніторингу.
Агротехнічні та попереджувальні заходи
Зниження ризику масового ураження починається з поліпшення фітосанітарного стану полів: своєчасне знищення рослинних решток, мінімізація місць зимівлі комах та раціональна сівозміна зменшують чисельність шкідника. Ретельне обстеження країв полів і перехідних зон допомагає локалізувати осередки заселення й вчасно реагувати.
Крім агротехнічних прийомів, важливо планувати біологічні і хімічні заходи в інтегрованій системі захисту рослин, особливо враховуючи ризики для корисних ентомофагів і запилювачів під час періоду цвітіння.
Хімічні засоби захисту та рекомендації щодо застосування
За наявності чисельності шкідника, що перевищує економічний поріг, проводять обприскування препаратами на основі діючих речовин, які ефективні проти прихованохоботника. Серед рекомендованих діючих речовин — тау-флювалінат, ацетаміприд у сумішах із біфентрином чи без нього, тіаклоприд, імідаклоприд у комбінації з лямбда-цигалотрином та гамма-цигалотрин.
- тау-флювалінат, 240 г/л
- ацетаміприд, 375 г/л + біфентрин, 165 г/л
- ацетаміприд, 200 г/кг
- тіаклоприд, 240 г/л
- імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л
- гамма-цигалотрин, 60 г/л
Обробки слід проводити в період вегетації до початку масового цвітіння ріпаку або з дотриманням усіх заходів для захисту бджіл: працювати в тихі ранкові чи вечірні години, не застосовувати інсектициди під час цвітіння та суворо дотримуватися регламентів безпеки та рекомендованих норм витрат препаратів.
Практичні поради для агрономів і господарств
Рекомендується розробити план спостереження: встановити пастки до прогрівання ґрунту, перевіряти їх щонайменше раз на 2–3 дні в періоди теплої погоди та оперативно реагувати при наближенні чисельності до порогу. Записи спостережень дозволяють коригувати строки обробок і прогнозувати розповсюдження шкідника в суміжних масивах.
У господарствах Запорізького району фіксують осередкову чисельність великого ріпакового прихованохоботника на рівні 10–12 жуків на жовту чашу-пастку, що вже відповідає або перевищує економічний поріг; це підкреслює необхідність активного моніторингу та вчасного застосування заходів захисту рослин
Фото - agrotimes.ua
