Фітосанітарний моніторинг 2026 року зафіксував локальні ураження озимого ріпаку на перезволожених ділянках у кількох областях України. Після танення снігу на обстежених площах від 0,5% до 11% рослин мали ознаки ураження різними хворобами, серед яких пероноспороз, бактеріоз коренів, снігова пліснява та фомоз. Дані отримані в рамках регіональних оглядів Держпродспоживслужби; ураження локалізовані й різняться за інтенсивністю залежно від ґрунтово-кліматичних умов та рівня перезволоження в полі.
Географія уражень і конкретні прояви
Найбільша кількість випадків фіксувалася у Вінницькій, Закарпатській, Івано‑Франківській, Київській, Рівненській, Львівській, Хмельницькій та Черкаській областях. На перезволожених ділянках спостерігалися плямисте в’янення та хлороз листя, кореневі симптоми бактеріального ураження та прояви снігової плісняви на поверхні стебел і прикореневої частини. В окремих осередках фомоз спричиняв розтріскування та почорніння стебел, що може ускладнювати проходження вологи та живлення рослини.
Стан посівів уражені ділянки частково відновлюють завдяки агротехнічним заходам. Уражені ділянки покращують підживленням азотними добривами для стимуляції росту здорових пагонів та розпушуванням міжрядь для покращення повітрообміну і прискорення підсихання верхнього шару ґрунту. Одночасно агрономи підкреслюють важливість поєднання агротехніки з точковими фітосанітарними заходами та моніторингом, щоб уникнути перевитрат агровнесень і погіршення стану посівів.
Шкідники — де заселено і які показники
Моніторинг також зафіксував початок активності прихованохоботників у посівах ріпаку: великий ріпаковий та стебловий капустяний прихованохоботники відмічені у Закарпатській, Івано‑Франківській, Одеській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях. Шкідниками заселено близько 5% оглянутих площ, при цьому середня чисельність імаго становить 1–4 екз. на жовту пастку. Такі показники свідчать про ранню стадію заселення; за сприятливих погодних умов і відсутності втручань популяції можуть зростати.
Практичні наслідки для аграріїв визначаються поєднанням рівня ураження хворобами та активності шкідників. На перезволожених ділянках ослаблені рослини вразливіші до нападів прихованохоботників і вторинних інфекцій, тому навіть незначний відсоток ураження може трансформуватися в локальні зниження врожайності. Водночас у господарствах із сухими, добре дренованими полями ризики поширення снігової плісняви та кореневих бактеріозів суттєво нижчі.
- Рекомендується активізувати полевий моніторинг: щоденні огляди уражених ділянок і регулярні заміри на пастках. - Варто впроваджувати заходи управління вологою: локальний дренаж, розпушування міжрядь та уникнення ущільнення ґрунту під час робіт на вологих ділянках. - При виявленні осередків хвороб і вираженій шкідливості — діяти відповідно до інструкцій регіональних фітосанітарних служб і з урахуванням прогнозу погоди, застосовуючи селективні засоби та дотримуючись інтегрованого підходу.
Моніторинг ситуації продовжується, і служби закликають аграріїв обмінюватися оперативними даними про стан полів. Ранні спостереження за симптоматикою хвороб і чисельністю шкідників дозволяють застосувати локалізовані заходи управління і запобігти поширенню осередків на більші площі. Агрономічні практики та своєчасні фітозахисні рішення залишаються ключем до мінімізації втрат у поточному сезоні 2026 року
Фото - agrotimes.ua
