У 2026 році на посівах озимих культур у південних областях України спостерігають відновлення живлення личинок хлібного туруна. Звіт Держпродспоживслужби фіксує активність шкідника в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях на полях, розміщених переважно після стерньових попередників — ярого та озимого ячменю, що створює сприятливі умови для накопичення популяції. Агровиробники повідомляють про локальні осередки з підвищеною чисельністю, через що питання моніторингу й оперативного реагування стає пріоритетним для регіональної фітосанітарної служби.
Шкода вже зафіксована — при загальній чисельності 0,1–5 екз. на 1 м2, у деяких насадженнях досягають пікових значень, максимум 25 екз. на 1 м2 (Миколаївська область), що відповідає локальним осередкам. За наявними обстеженнями, пошкоджено близько 1% рослин у зоні спостереження; пошкодження зосереджені переважно у полях після ячменю та на ділянках з невисоким рівнем рослинних решток. Така картина означає, що загальний вплив на регіональний урожай поки обмежений, але ризики розповсюдження в осередках залишаються високими.
Вікова структура популяції та прогноз періоду під’їдання
Аналіз вікових стадій показує, що більшість личинок перебувають у другому та третьому віках (35–65% від загальної кількості в обстежених вибірках), що вказує на активну фазу живлення і подовжений період шкодочинності. Наявність переважно молодших і середніх віків личинок означає, що пошкодження може продовжуватися протягом найближчих тижнів, оскільки ці стадії найінтенсивніше споживають рослинну біомасу. Через це план моніторингу має бути адаптований до динаміки інстарів: частіші обстеження в осередках та ретельніші вибіркові відбори в полях після стерньових попередників.
Практичні рекомендації для господарств
Для оперативної оцінки стану посівів радять застосовувати стандартну методику вибіркового обстеження: 1. Взяти 10–15 точок уздовж траншеї або зони ризику (периферія та центральні смуги), 2. На кожній точці використати квадрати розміром 1 м2 або збирати ґрунт/рештки на площі 1 м2 для підрахунку личинок, 3. Підсумувати дані й визначити середню чисельність на 1 м2, 4. Зафіксувати наявність пошкоджень рослин і відсоток уражених рослин у кожній вибірці. Якщо у середньому у пробах нараховується 3–4 і більше личинок на 1 м2 у межах осередку — рекомендовано проводити обприскування дозволеними інсектицидами відповідно до інструкції з їх застосування.
При виборі заходів захисту слід дотримуватися принципів інтегрованого захисту рослин: поєднувати моніторинг, локальне обприскування осередків, захист корисних ентомофауни і раціональний вибір препаратів. У кожному випадку обробки необхідно керуватися чинними реєстраційними дозволами й нормами витрати діючих речовин, уникати широкомасштабних обробок у відсутності порогу шкодочинності та враховувати правила безпеки для людей і навколишнього середовища.
Рекомендації з тактики обробок та післяобробкового контролю включають: 1. Проводити обприскування у вечірні або ранкові години за мінімального вітру для зниження втрат і ризику неконтрольованого перенесення препаратів, 2. Після обробки повторно обстежувати поля через 5–7 днів для оцінки ефективності та при необхідності виконувати повторні заходи в осередках, 3. Вести журнал обробок з вказанням зареєстрованих препаратів, норм витрати та результатів контролю.
Серед практичних агротехнічних заходів, що знижують ризик наростання популяції, виділяють варіанти сівозміни, скорочення площ після стерньових попередників у сумнівних полях і управління рослинними рештками для зменшення ресурсної бази личинок. Також ефективним є своєчасне підсилення моніторингу на полях, де після ячменю очікується підвищений ризик, а також на ділянках із низькою біомасою ґрунтового покриву.
Наукові зауваження: у звіті зазначено про зміщення просторового розподілу шкідників у регіоні, що потребує адаптації карт ризиків і регіональних стратегій стеження. Це означає посилення координації між фітосанітарними службами, агрономами та фермерськими господарствами для оперативного обміну результатами обстежень і швидкого реагування у виявлених осередках.
Для поліпшення прогнозів і зниження економічних втрат радять систематично документувати кількісні дані (чисельність на м2, відсоток пошкоджених рослин, результати обробок) та передавати їх у місцеві центри фітосанітарного моніторингу, що дозволить краще відстежувати динаміку та коригувати заходи захисту в межах регіону.
Фото - agrotimes.ua