Директор департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА Пало Куц повідомив про підготовку регіону до весняної посівної кампанії 2026 року та наголосив на пріоритеті ранніх ярих культур, зокрема гречки та ярого ячменю. За словами керівника департаменту, ключове завдання — синхронізувати технічну готовність господарств, запаси насіння й мінеральних добрив із агрометеорологічними умовами, щоб вийти в поля в оптимальні терміни та з мінімальними ризиками для сходів. Департамент координує моніторинг ґрунтової вологи й забезпечення паливом і технікою для швидкого реагування на вікна посіву.
Готовність техніки та матеріально-технічні ресурси
Багато підприємств Житомирщини завершили планові огляди тракторів і сівалок і заклали резерви палива та ЗЗР у межах операційних потреб; за попередньою оцінкою департаменту, понад 80% великогосподарств мають технічну готовність до посівної. Окремі агрохолдинги сформували склади сертифікованого насіння гречки й ярого ячменю — в середньому по 20–50 т насіння на господарство залежно від площі. Локальні фермерські кооперативи використовують лізингові програми та сервісні договори для підстраховки на випадок поломок під час інтенсивних посівних робіт.
Площі та пріоритетні культури
Департамент очікує, що ранні ярі культури займуть значну частку від загальної посівної площі регіону: основну увагу планують приділити гречці, ярому ячменю та озимим, які вимагають швидкого виходу в поле за сприятливих умов. За планами аграріїв, гречка має зайняти помітну нішу як культура з підвищеним попитом на внутрішньому ринку, при цьому середня норма висіву для гречки в регіоні прогнозується на рівні 40–60 кг/га, для ярого ячменю — 200–250 кг/га, для вівса — 150–200 кг/га. Конкретні площі визначаються індивідуально господарствами на основі попередніх сівозмін і локальної рентабельності.
Агротехнічні рекомендації для ранніх ярих
Аграрні служби області радять виходити в поле при прогріванні ґрунту до 6–8°C на глибині 8–10 см для забезпечення рівномірного проростання насіння; одночасно підкреслюють необхідність оцінки запасів доступної вологи. На старті посівної рекомендується застосування стартових підживлень: 20–40 кг/га д.р. азоту у поєднанні з 30–60 кг/га P2O5 залежно від культури і стану ґрунту. Для гречки акцентують на ретельному відборі сертифікованих сортів із врожайністю і стійкістю до посухи, а також на попередньому протруюванні насіння для зниження ризику хвороб та шкідників у фазі проростання.
Точне землеробство і цифрові інструменти
У 2026 році зростає застосування технологій точного землеробства серед середніх і великих господарств області: GPS-підтримка на сівалках, карти родючості ґрунту та варіативне внесення добрив. За оцінками департаменту, близько половини великих агропідприємств використовують принаймні один елемент точного землеробства для оптимізації норм висіву та добрив. Використання супутникових знімків і дронів на ранніх етапах допомагає оперативно виявляти проблемні ділянки — нерівномірні сходи, локальні дефіцити вологи або ранні прояви хвороб — та швидко коригувати агротехніку.
Фітосанітарний контроль і ризики
Фітосанітарні служби регіону посилюють моніторинг шкідників і хвороб у посівах, приділяючи увагу бур’янам, які конкурують з молодими рослинами, та шкідникам-самцям, що можуть переносити віруси. Для зниження ризиків застосовують інтегровані підходи: сівозміни, механічне та хімічне контролювання бур’янів, біопрепарати та інсектицидні пороги втручання. Аграрії отримують оперативні рекомендації від обласних фітосанітарних інспекторів щодо допустимих препаратів і режимів застосування відповідно до регіональних епізоотичних і фітосанітарних умов.
Департамент організовує інформаційну підтримку та польові семінари для аграріїв, спрямовані на оптимізацію строків посіву, добір сортів і технологічних карт для ранніх ярих культур. Пало Куц підкреслив, що головним орієнтиром для виходу в поле залишаються агрометеорологічні показники та стан ґрунту, а не календарні терміни, щоб мінімізувати ризики для майбутнього урожаю.
Фото - kurkul.com
