Лютневі морозні хвилі зниженням температур до від −18 до −30 °C спричинили часткове пошкодження плодових насаджень у господарствах Миколаївської та Чернігівської областей, повідомляють агрометеорологи. За оцінками спеціалістів Українського гідрометеорологічного центру, інтенсивність холодів призвела до загибелі частини бруньок у окремих культур і потребує локальної агрономічної реакції.
За результатами відрощування гілок після сильних холодів фахівці зафіксували до 10% загибелі квіткових бруньок у абрикоса та у частини сортів вишні, що цвітуть ранніше. Паралельно на Миколаївщині та Чернігівщині відмічено пошкодження листкових бруньок груш і яблунь — до 20% у локальних масивах, що може вплинути на вегетативне відновлення і формування крони у пошкоджених деревах.
Агрономічні наслідки для плодових культур
Пошкодження квіткових бруньок абрикоса до 10% означає прямий ризик зниження числа зав'язей і можливе скорочення врожаю в уражених ділянках, але масштаб втрат залежатиме від віку дерев і ступеня залишкової квіткової продуктивності. У груш та яблунь ураження листкових бруньок до 20% може затримати розпускання листя, уповільнити набір вегетативної маси і підвищити потребу в коригуючих підживленнях та обрізках для відновлення балансу крони.
Водночас перевірки не виявили пошкоджень у персика, сливи, черешні (певні пізні сорти) та винограду на контрольних точках інспекцій, що свідчить про різну морозостійкість сортів і про важливість сортового складу в масивах для пом'якшення наслідків екстремальних температур. Практичний висновок для виробників — необхідна селекційна та сортова диверсифікація садів, щоб зменшити ризики одночасної втрати врожаю.
Що радять агрономи та як діяти далі
Фахівці рекомендують проводити поетапну оцінку пошкоджень: спочатку візуальний огляд крони і врізка гілок для визначення життєздатності бруньок, далі — документування відсотків ураження для побудови плану відновлення. У полях радять застосувати такі практичні кроки:
1. Провести вибіркову відрощування та зрізи для точного визначення проценту загиблих бруньок і відновити дані в агровідомостях господарства.
2. Виконати санітарну та формувальну обрізку в пошкоджених кронах, видалити сухі та не здатні відновитися пагони, щоб стимулювати ріст здорових пагонів.
3. Скоригувати план живлення: акцент на фосфорно‑калійних підживленнях для підтримки кореневої системи та помірні азотні внесення для поступового відновлення вегетації.
4. Посилити моніторинг шкідників та хвороб, оскільки стресовані дерева більш вразливі до патогенів і шкідників.
5. Для майбутнього — розглянути заходи протиморозного захисту (вітрозахисні пояси, покривні матеріали, локальні обігрівальні рішення) та впроваджувати сортову стратегію з урахуванням морозостійкості.
Кожний пункт має бути адаптований під конкретні умови господарства: вік насаджень, інтенсивність пошкодження та наявні ресурси визначатимуть пріоритети втручань.
Поточний стан ґрунту та травостою
Оцінка стану ґрунту показує, що запаси продуктивної вологи у метровому шарі на початок місяця варіювали від 121 до 270 мм, що відповідає середнім багаторічним показникам або їх перевищує в більшості територій. Це позитивний фактор: достатній рівень вологи в ґрунті пом'якшує вплив морозів на кореневу систему і підвищує шанси на відновлення плодових дерев.
Стан багаторічних трав на кінець лютого загалом залишався задовільним, зрідженості посівів не виявлено на оглянутих ділянках, що мінімізує ризики втрат кормової бази і запобігає додатковому навантаженню на агроекосистеми. Агрометеорологи та місцеві фахівці продовжують моніторинг і інвентаризацію пошкоджень, щоб уточнити прогнози врожаю й оперативно коригувати агротехнічні заходи.
Фото - agrotimes.ua
