Станом на початок 2026 року ринок сільськогосподарської землі України перетнув позначку в 1,001 млн гектарів, зафіксовано 334 803 угоди купівлі-продажу. Ці показники свідчать про стійку активність учасників ринку та поступове формування ринкової структури власності без масового скидання паїв. За оцінкою керівництва профільної служби, частка земель, які раніше були під мораторієм і вже відчужені, становить близько 5,8% від загальної площі сільгоспугідь, що відповідає консервативним європейським рівням.
Поточна статистика ринку
Офіційні дані показують, що інтерес до укладення угод залишається на помірному рівні, а кількість оформлених лотів перевищує сотні тисяч. За структурою угод переважають операції з невеликими ділянками та стандартними формами власності, що відображає профіль переважної більшості продавців і покупців. Операційна стабільність реєстрів і поява нових сервісів у Державному земельному кадастрі сприяють прискоренню оформлення угод та зручності для нотаріусів і учасників ринку.
Ціни та профіль покупця
На початок 2026 року середня вартість гектара сільгоспземлі в середньому по країні становила приблизно 64 631 гривню, що еквівалентно майже 1 500 USD за гектар, і у доларовому еквіваленті спостерігається середньорічне зростання близько 10%. Юридичні особи в середньому платять більше за гектар порівняно з фізичними покупцями, розрив за регіонами в середньому складає близько 500 USD/га, що частково пояснюється різними типами лотів та масштабами угод. Основними покупцями залишаються діючі агровиробники, які викуповують або докуповують оброблювані площі для формування земельних банків, тоді як інвестбанки і портфельні інвестори поки що мають обмежену присутність через низьку пропозицію вільних та незаангажованих лотів.
Хто купує — конкретні приклади
У структурі покупців спостерігається переважання фізичних осіб в більшості областей, хоча у певних регіонах частка юридичних осіб значна і близька до паритету. Так, за перші три місяці 2026 року у Вінницькій області було зафіксовано 521 угоду з боку юридичних осіб проти 836 — від фізичних покупців, а у Сумській області — 571 проти 895 відповідно, що ілюструє регіональні відмінності в характері попиту. Така картина відображає, що інтерес з боку місцевих агровиробників та індивідуальних інвесторів залишається провідним сегментом ринку.
Географія продажів і формати лотів
Сумська область перебуває на чолі за кількістю оформлених угод — близько 32 396 угод, що пояснюється великими просторовими масивами у віддалених від кордону районах та традиційною аграрною спеціалізацією. Також серед лідерів за кількістю операцій — рівнинні регіони з розвиненим рослинництвом, які генерують великі обсяги пропозиції та попиту. Західні області демонструють меншу кількість угод через обмежену наявність вільних площ і загалом менші середні лоти: там середня площа одного лоту становить близько 0,5–0,9 га проти середнього по країні майже 3 га.
Інфраструктура, ризики та зовнішня підтримка
Найголовнішим інфраструктурним елементом ринку залишається система Державного земельного кадастру, робота якої є критично важливою для прозорості операцій і запобігання шахрайству; наразі система функціонує стабільно та регулярно отримує оновлення сервісів. Серед головних ризиків учасники ринку виділяють кіберзагрози і потенційні удари по геопросторовій інфраструктурі, тому інвестиції у захист і відновлювальні потужності залишаються пріоритетом. У цьому контексті значну роль відіграє міжнародна допомога: зокрема, партнерська підтримка у постачанні обладнання та проєктна співпраця з міжнародними агентствами спрямована на розвиток потенціалу національної інфраструктури геопросторових даних, що підвищує стійкість і ефективність ринку.
Фото - delo.ua
