Верховна Рада України ухвалила у повторному першому читанні законопроєкт №14271, який імплементує положення європейського законодавства у сфері відновлюваної енергетики. Документ спрямований на приведення національних правил у відповідність до Директиви ЄС 2018/2001 і має на меті посилити стійкість енергосистеми, а також стимулювати розвиток зеленої генерації в сільській місцевості. Для аграріїв і підприємств переробної галузі це відкриває нові можливості для додаткових доходів від виробництва енергії, використання біомаси та участі в енергетичних спільнотах. Законопроєкт пройде доопрацювання з урахуванням техніко-юридичних правок та пропозицій народних депутатів і профільних структур перед другим читанням.
Що змінює законопроєкт для аграрного сектору
Проєкт спрощує процедури розміщення сонячних і вітрових електростанцій, а також визначає території, де будівництво таких об'єктів можливе за спрощеною процедурою. Для фермерів це означає швидший доступ до договорів оренди земель під СЕС/ВЕС і зменшення часу на отримання дозволів, що робить інвестиції у власну генерацію більш привабливими. Окремо передбачено запровадження правил для енергетичних спільнот — громад, ОСББ або груп споживачів, які можуть спільно виробляти та розподіляти електроенергію; це відкриває модель кооперативного енергопостачання для сільських громад та агрофірм.
Біопаливо і критерії сталості: як це стосуватиметься фермерів
Законопроєкт вводить критерії сталості для біопалива за стандартами ЄС, що має безпосередній вплив на сировинні ланцюги в агросекторі. Для постачальників і переробників це означає нові вимоги до походження сировини, документального підтвердження відсутності перетворення цінних природних екосистем та вимірюваного скорочення викидів парникових газів. Практичні наслідки для виробників: пріоритетне використання агровідходів (солома, кукурудзяний стебель), органічних залишків і гною замість свіжозораних земель, а також необхідність впровадження обліку походження біомаси.
Можливі економічні ефекти для господарств
Очікується залучення інвестицій у сонячну, вітрову та біоенергетику, що створює попит на сировину та послуги на рівні сільських громад. Фермери можуть отримувати доходи від: продажу надлишкової електроенергії, довгострокової доставки біомаси на біогазові або біопаливні станції, та оренди земель під енергетичні проєкти. Енергетичні спільноти дають змогу знижувати витрати на енергію для ОСББ, молочних і переробних підприємств шляхом спільного інвестування в генерацію та балансування споживання.
- Приклади моделей для аграріїв:
1. Передача соломи або стебел як сировини на місцеву біогазову установку для виробництва електроенергії та біогазу.
2. Створення кооперативної СЕС на даху зерносховища з розподілом доходів між членами громади.
3. Використання гною та підстилки в біогазових установках для одночасного виробництва енергії й поліпшення управління відходами господарства.
Екологічні та технічні вимоги
Критерії сталості, які закладає законопроєкт, спрямовані на скорочення викидів парникових газів та запобігання перетворенню природних екосистем. Це включає вимоги до прозорості походження сировини, недопущення вирубування лісів для вирощування енергетичних культур та пріоритетне залучення залишків рослинництва і відходів тваринництва. Для аграрних підприємств це підвищує необхідність ведення обліку сировини, впровадження систем трейcінгу та, за потреби, сертифікації відповідно до нових правил.
Які бар'єри та ризики для сільського господарства
Поширення вимог сталості може збільшити адміністративне навантаження на дрібні господарства, які постачають біомасу без централізованої системи обліку. Інвестори і переробники можуть віддавати перевагу концентрації постачальників з кращою документацією, що створює ризик маргіналізації дрібних постачальників. Одночасно, без чітких механізмів компенсації та технічної підтримки, перехід до нових стандартів може потребувати додаткових інвестицій у системи обліку та логістику.
Що зміниться для енергетичної безпеки та ринку
Ухвалення проєкту має зміцнити енергонезалежність за рахунок зростання внутрішнього виробництва зеленої енергії та розвитку біоенергетики, що знизить залежність від імпорту енергоресурсів. Для аграрної галузі це означає більш стабільні можливості реалізації продукції на внутрішньому ринку енергоносіїв і довгострокові контракти з переробниками. Також документ полегшує підготовку до переговорів щодо інтеграції енергетичного сектору в європейські рамки та притягнення міжнародних інвестицій у проєкти на селі.
На даному етапі рівень імплементації європейського законодавства у сфері відновлюваної енергетики в Україні оцінюється приблизно у 61%, і проєкт №14271 має пришвидшити гармонізацію норм. Під час доопрацювання до другого читання законопроєкту очікується врахування пропозицій урядових структур, депутатів та експертного середовища з метою зниження адміністративних бар'єрів для сільських виробників та забезпечення прозорих правил для постачання біомаси.
Фото - agroportal.ua
