На Кіровоградщині через сильні морози та обледеніння ґрунту пошкоджено понад 20% посівів озимих культур, що вже змушує аграріїв проводити масовий пересів ярими. За даними обласного департаменту агропромислового розвитку, з близько 480 тис. га озимих зернових постраждали приблизно 113 тис. га; з 74 тис. га посівів озимого ріпаку пошкоджено близько 26 тис. га. Ці оцінки оновлюються у міру завершення польових обстежень, але на початку посівної кампанії саме такі цифри визначають обсяги робіт господарств і логістику насіннєвого забезпечення.
Масштаби пошкоджень і регіональні особливості
Уражені посіви розкидані по різних господарствах та ґрунтово-кліматичних зонах області, однак спільною ознакою стало відсутність снігового покриву в найхолодніший період, що сприяло утворенню льодяної кірки на рослинах. Керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова повідомляє, що первинна оцінка показала понад 20% ушкоджених площ, але остаточні втрати будуть уточнюватися після завершення інвентаризації та польових обстежень. Через нерівномірність ураження окремі господарства фіксують повну загибель ділянок, інші — часткове пошкодження в різних культурах.
Які сорти витримали, а які — ні
Результати тестових ділянок на полігоні Інституту сільського господарства Степу НААН показують помітну різницю між вітчизняними та імпортними сортами: із близько 117 місцевих сортів втрати не перевищували 10% на дослідних площах, тоді як окремі іноземні сорти зазнали значних ушкоджень — від часткової загибелі до повної. Завідувач відділу рослинництва Назар Умрихін зазначає, що селекція на зимостійкість залишається пріоритетом при доборі сортів для регіону, і тепер обережніший підхід до використання імпортних гібридів став очевидним для багатьох господарств.
Практика господарств: кого і чим пересівають
Господарства переважно переходять на ярі культури на пошкоджених площах; серед виборів — ярі зернові, льон та інші олійні й технічні культури залежно від ротації та ринкових сигналів. Агроном із села Федорівка Віталій Постернак розповідає, що його господарство втратило 100 га посівів і на цих ділянках заплановано пересів льоном через технічну придатність культури до умов і наявність переробки. Водночас деякі фермери обирають кукурудзу або соняшник там, де дозволяє клімат і агротехнічний ланцюг, але вибір обмежений строками посіву та вологою в ґрунті.
1. Підготовка ґрунту: після ліквідації загиблих рослин проводять оцінку стану ґрунту, боронування та, за потреби, неглибоке розпушування для вирівнювання посівного ложа.
2. Насіннєве забезпечення: господарства підвищують попит на місцеві зимостійкі сорти та ранні ярі гібриди; небезпека дефіциту насіння в окремих нішах залишається.
3. Сівозміна і ротація: агротехнічний вибір враховує ротацію культур, збереження вологи й уникнення монокультури, особливо на слабших ґрунтах.
Вплив на ринок і селекційні пріоритети
Через фактичні втрати частина господарств переглядає політику насіннєвого імпорту: посилюється інтерес до національних сортів із перевіреною зимостійкістю та до програм селекції, спрямованих на адаптацію до різких температурних коливань. Науковці та агровиробники вже обговорюють можливість збільшення польових випробувань місцевих генерацій та кросів для підвищення стійкості до обледеніння в умовах відсутності снігу.
Моніторинг ситуації триває: обласний департамент і наукові установи координують польові обстеження, обмін даними та рекомендаціями для господарств. Станом на початок посівної кампанії оцінки площ і планові пересіви визначають аграрний ландшафт області на найближчі місяці, впливаючи на потреби в насіннєвому матеріалі, добривах та сервісі посівної техніки.
Фото - superagronom.com
