Україна у поточному сезоні 2026 року фіксує помітне зростання експорту олійної продукції та одночасне посилення внутрішньої переробки сировини. За оперативними даними асоціації «Укроліяпром», експорт ріпакової олії зріс у 2,2 раза порівняно з попереднім періодом, а валютна виручка від її продажу збільшилася у 2,7 раза. Паралельно зростає попит на шроти та макуху, що відображає перехід галузі до більшої глибини переробки.
Ріпак: зростання експорту та зміцнення переробки
Експорт ріпакової олії демонструє суттєве нарощення обсягів, що супроводжується значним збільшенням виручки на зовнішніх ринках. Одночасно експорт ріпакового шроту зріс у 2,3 раза, тоді як валютні надходження від його реалізації збільшилися на 85%, що свідчить про підвищення цінності продуктів переробки. Ця динаміка частково пояснюється перенаправленням сировини на внутрішні лінії переробки та модернізацією експортних маршрутів.
Індустрія посилено інвестує в лінії пресування та екстракції, що дозволяє підприємствам підвищувати вихід олії та якість шроту. Крім того, зростає попит імпортерів на українську рафіновану та нерафіновану ріпакову олію, що забезпечує кращі цінові умови і підтримує валютну виручку виробників. Виробничі потужності кількох регіональних переробних заводів були оптимізовані для збільшення пропускної спроможності під тиском зовнішнього попиту.
Соя: стабільні олійні потоки при зміні структури виробництва
Сегмент сої демонструє іншу, але також стійку картину: виручка від експорту соєвої олії зросла на 19,3%, а експорт соєвого шроту збільшився на 21% у порівнянні з попереднім періодом. Водночас виробництво сої зазнає тиску внаслідок скорочення посівних площ, що змінює баланс між експортом сировини і внутрішньою переробкою. Як наслідок, частина врожаю спрямовується не на продаж у вигляді зерна, а на переробку в олію і шрот, щоб задовольнити як внутрішній попит на кормові компоненти, так і експортні контракти на олію.
Переробні підприємства нарощують виробництво соєвої олії, частково компенсуючи зниження валового збору сої через більшу глибину переробки та оптимізацію технологічних процесів. Це дозволяє зберігати експортні поставки олії на стабільному рівні, незважаючи на зміни в посівних площах і врожайності. При цьому збільшується пропозиція шроту для комбікормової галузі, що впливає на структуру внутрішнього ринку кормів.
Політика і ринок: як мита змінюють логістику та стратегії
Однією з ключових причин зростання переробки є запровадження експортних мит для трейдерів, яке стимулює залишати частину сировини для внутрішньої переробки. Це створює пряму економічну мотивацію для переробників вкладати в потужності та змінювати логістику поставок. У результаті у певні періоди 2026 року обсяги переробки ріпаку та сої на українських підприємствах перевищували експорт відповідної сировини.
Додатковими драйверами стали підвищення світових цін на рослинні олії та зростання попиту від промислових покупців і харчової промисловості. Інвестиції у модернізацію заводів, удосконалення систем зберігання та контроль якості також сприяють тому, що частина продукції залишається у внутрішній переробці з подальшим вивезенням вже готового продукту. Перелік факторів, які впливають на ситуацію, включає:
- фіскальні стимули та експортні мита,
- інвестиції в потужності переробки,
- зміни попиту на зовнішніх ринках,
- покращення логістики й зберігання.
Зростання переробки має прямий вплив на доступність шроту для комбікормових підприємств і фермерства, а також на валютні надходження від експорту готової продукції. Більша частка внутрішньої переробки дає змогу українським компаніям отримувати більш високу додану вартість на кожній тонні сировини та гнучкіше реагувати на коливання світових цін. Окремі регіони вже повідомляють про збільшення завантаженості переробних ліній і про плани подальшої модернізації для підтримки нових обсягів переробки
Фото - 24tv.ua
