Верховна Рада ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, що відкриває Україні доступ до глобальної системи обміну насіннєвим матеріалом і участі у механізмах розподілу вигод. За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, цей крок дозволить офіційним українським установам працювати в рамках мультилатеральної системи та скористатися спрощеними процедурами обміну між генетичними банками. Відтак українські селекціонери, наукові інститути та генетичні сховища зможуть отримувати матеріали ключових культур і впроваджувати їх у програми розвитку сортів і гібридів.
Що саме охоплює міжнародна система
Мультилатеральна система охоплює близько 64 ключових сільськогосподарських культур, серед яких пшениця, рис, кукурудза, ячмінь, картопля і соя, які забезпечують приблизно 80% рослинної їжі та калорій у світі. Механізм передбачає стандартну угоду про передачу матеріалів (SMTA), що спрощує юридичні і фітосанітарні процедури при передачі насіннєвого матеріалу між генетичними банками та користувачами. У практичному вимірі це означає швидший доступ до генетичних ресурсів для селекційних програм, можливість обмінюватися зразками без довгих двосторонніх переговорів та участь у глобальному фонді розподілу вигод.
Як це допоможе українській селекції
Основний виграш для вітчизняної селекції — розширення генетичної бази для створення стійких сортів, зокрема проти посухи, заморозків і нових патогенів. Доступ до матеріалів світових генетичних банків дозволить українським програмам відновлювати й оновлювати генетичні колекції, інтегрувати алелі, що відповідають за толерантність до стресів, і скорочувати час на виведення нових комбінацій ознак. Крім того, участь у механізмі розподілу вигод відкриває можливість для фінансових або нефінансових вигод — від ліцензійних платежів до технічної допомоги і спільних проєктів з міжнародними центрами.
Нижче — ключові операційні елементи для селекціонерів і генетичних сховищ:
1. Реєстрація установ як національних операторів у системі та встановлення внутрішніх процедур роботи з SMTA.
2. Подача запитів на отримання матеріалів через генетичні банки-партнери і використання стандартних угод для прискорення передачі.
3. Участь у програмі розподілу вигод, що може включати спільні дослідження, технологічний трансфер та інвестиції у відновлення колекцій.
Вплив на продовольчу безпеку та біорізноманіття
Розширення доступу до генетичних ресурсів прямо пов'язане з підвищенням продовольчої безпеки: більш різноманітна генетична база знижує ризики, пов'язані з одноманітними посівами та поширенням хвороб. Практичні приклади включають роботу зі створеннями морозостійких і посухостійких ліній пшениці, резистентних до фузаріозу картопляних сортів і адаптованих до регіональних агрокліматичних умов гібридів кукурудзи. Одночасно міжнародне співробітництво сприяє збереженню біорізноманіття через обмін матеріалами, стандартизацію описів генотипів і цифровізацію колекцій.
Втрати частини національних колекцій через воєнні дії підкреслюють нагальну потребу мати доступ до альтернативних джерел генетичного матеріалу і механізмів швидкого відновлення селекційних програм. Договір надає інструменти для відновлення насіннєвого фонду та розширення генетичної бази без необхідності повної реекспорту чи повторного створення колекцій у довготривалій перспективі.
Практичні кроки для аграрного сектору
Перші кроки включають оновлення національних інвентарів генетичних ресурсів, визначення пріоритетних напрямів селекції та створення заявок на отримання матеріалів із зовнішніх банків. Наукові інститути та національні генетичні сховища мають розробити стандартизовані процедури для обробки SMTA і механізмів звітності перед міжнародним фондом розподілу вигод. Також важливо розвивати цифрові бази даних з паспортними даними зразків, щоб підвищити прозорість і оперативність обміну матеріалами.
Міністерство планує координацію між держорганами, науковими центрами та приватними селекційними компаніями для оперативного запуску перших проєктів отримання та використання генетичних ресурсів. Паралельно передбачається налагодження співпраці з міжнародними дослідницькими мережами, зокрема із центрами CGIAR та іншими генетичними банками, для обміну знаннями, технологіями і матеріалами.
Фото - agroportal.ua
