У березні 2026 року відбулося перерозподілення залізничних маршрутів для українського зерна: частина вантажопотоку змістилася в бік прикордонних переходів з Польщею та Словаччиною, тоді як через Румунію відправлень не було. За оперативними даними Railinsider, оприлюдненими в ЗМІ, Угорщина залишається найактивнішим напрямком за середньодобовими показниками, але її частка дещо скоротилася. Ці зміни відображають поточну логістику експорту та роботу прикордонних пунктів у марштрутах до сусідніх країн ЄС.
Березневі показники залізничних перевезень
У березні 2026 середнє щоденне число зернових вагонів, що перетинали кордон у бік Угорщини, становило 54,8 вагона — це зниження приблизно на 10,1 вагона порівняно з лютим. Паралельно посилилися відправлення через Польщу: середня кількість вагонів на добу зросла до 35,5, що на 9,2 вагона більше, ніж у попередньому місяці. Українсько-словацькі переходи також показали помітне зростання — у середньому 23,1 вагона на добу, що на 8,5 вагонів більше, ніж у лютому.
Через прикордонні пункти з Румунією у березні 2026 не зафіксовано жодного зернового вагона; у попередньому місяці через ці пункти курсували по декілька вагонів на добу. Попри локальне збільшення потоку через Польщу та Словаччину, загалом по перетинах кордону спостерігалося скорочення обсягів залізничних перевезень зерна в порівнянні з попереднім місяцем, що свідчить про перерозподіл маршрутів і тимчасову оптимізацію потоків.
Причини змін маршрутної структури?
Аналітики та операційні служби виділяють кілька факторів, які вплинули на перенаправлення частини вантажопотоку:
1. Пошук альтернативних маршрутів у зв'язку з піковими навантаженнями на окремих прикордонних пунктах та необхідністю уникати простоїв.
2. Зростання пропускної здатності та скорочення часу оформлення на окремих переходах у Польщі і Словаччині, що робить ці напрямки привабливішими для експедиторів.
3. Оперативні рішення залізничних операторів і експортерів щодо оптимізації транспортування до портів і логістичних хабів у ЄС.
4. Тимчасові перебої або зміни в режимі роботи окремих румунських пунктів, які привели до припинення залізничних відправлень у цей напрямок.
Такі фактори діють у комплексі: навіть незначне зменшення пропускної здатності на одному ключовому переході може викликати ланцюгову реакцію і перенаправлення потоку на інші пункти, де процес оформлення швидший або логістично вигідніший.
З практичної точки зору, зростання обсягу перевезень через Польщу та Словаччину означає інтенсивніший трафік на під'їзних коліях, більший попит на вагонний парк та підвищення ролі прикордонної інфраструктури в забезпеченні експорту. Для аграрних експортерів це також впливає на строки доставки до портів і терміналів у ЄС, оскільки зміна маршруту змінює ланцюг логістичних операцій від поля до кінцевого покупця.
На рівні операторів і митниць ключовими завданнями залишаються зниження часу оформлення, координація графіків проходження поїздів і збільшення швидкості обробки вагонів на транзитних вузлах. Водночас агровиробникам та експортувальникам важливо враховувати динаміку маршрутів при плануванні відвантажень, щоб уникнути накопичення продукції на складах і простоїв техніки.
За даними Railinsider, ситуація залишається динамічною: зміни в щоденних показниках можуть відображати як тимчасові технічні та адміністративні фактори, так і довші тренди щодо диверсифікації маршрутів у відповідь на попит зовнішніх ринків.
Фото - delo.ua
