Через несприятливі погодні умови 2026 року виробництво смородини в Україні зазнало значного скорочення, що безпосередньо вплинуло на обсяги експорту. Зокрема, сегмент замороженої продукції показав падіння майже у п'ять разів (приблизно на 80%) відносно попередніх очікувань, хоча абсолютні обсяги все ще залишаються комерційно реалізованими на зовнішніх ринках. Таке скорочення загострило логістичні та маркетингові виклики для експортерів, які змушені переглядати контракти та графіки поставок в умовах сезонних коливань пропозиції. Падіння пропозиції вплинуло і на внутрішню переробку, оскільки заводи та кооперативи шукали альтернативні джерела сировини та коригували виробничі плани.
Ринок замороженої продукції: структура покупців
Більшість доступного обсягу замороженої смородини спрямовувалася на зовнішні ринки, де концентруються постійні покупці української ягідної продукції. Серед ключових напрямів експорту зберігається наступний розподіл за часткою покупців на даний момент:
- Болгарія — близько 31% від експорту замороженої смородини,
- Італія — близько 15%,
- Польща — близько 15%,
- Німеччина — близько 15%.
Ця концентрація підкреслює залежність постачальників від вузького кола ринків та необхідність диверсифікації торгових каналів для зниження ризиків у випадку подальших коливань виробництва.
Нестача продукції змусила деяких експортерів переорієнтуватися на преміальні ніші та додану вартість — наприклад, постачання для заморожених ягід у великі мережі та виробництво концентратів для переробки. Імпорт замороженої продукції залишається низьким і виконує в основному роль компенсації тимчасових пауз у графіку українських поставок, переважно завдяки ресурсам з Польщі.
Свіжий ринок і зміни торгових маршрутів
Експорт свіжої смородини продемонстрував помітне скорочення постачань на традиційні ринки, зокрема до Польщі, яка раніше була одним із ключових споживачів. Водночас певні сусідні ринки, зокрема Молдова, показали збереження попиту та навіть незначний ріст закупівель, що відображає зміни маршрутів збуту та адаптацію трейдерів до нових умов. Зменшення обсягу свіжої смородини змусило частину виробників зосередитися на зберіганні в умовах холодового ланцюга й організації швидкої логістики для збереження якості товару при обмежених обсягах.
Агрономічні причини скорочення врожаю у 2026 році пов'язані з нестабільністю погоди: поєднання весняних заморозків, нерівномірного розподілу опадів і періодів посухи вегетаційного періоду сприяло зниженню зав'язування плодів та частковим втратам урожаю. Також фази розвитку ягід були дещо зміщені, що ускладнило оптимізацію збирання й підвищило ризики механічних пошкоджень при зборі у нестандартні терміни.
Щоб пом’якшити наслідки кліматичного стресу, аграрії та кооперативи пришвидшують впровадження низки агротехнічних рішень і технологій. Серед найбільш поширених заходів — встановлення крапельного зрошення в плантаціях, мульчування для збереження вологи, застосування протиморозних обприскувань і просторове коригування посадок для зниження вразливості до заморозків. Також активніше використовують агрометеостанції та системи точного землеробства для моніторингу умов і управління зрошенням у режимі реального часу.
Малина та реакція ринку на дефіцит ягід
Паралельно з проблемами у виробництві смородини, малина як ключова експортно орієнтована ягода також зазнала зниження обсягів через менший врожай у 2026 році, що змусило трейдерів коригувати закупівельні плани. Польща виявилася одним із найбільш активних покупців української ягоди, нарощуючи закупівлі для покриття дефіциту на своїх переробних потужностях і на експортні ланцюжки. Така поведінка покупців створює додатковий попит на залишкові обсяги свіжої та замороженої продукції, але одночасно підвищує цінову волатильність на ринку.
Експортери й переробники вживають заходів для стабілізації поставок: укладання короткострокових контрактів з новими регіональними партнерами, диверсифікація продуктового портфеля (концентрати, пюре, заморожені суміші) та інвестиції в холодову логістику. Це дозволяє частково знизити ризики від сезонних коливань і зберегти конкурентоспроможність української ягоди на зовнішніх ринках.
Багато виробників також звертаються до селекційних програм та придбання морозостійких і посухостійких сортів, а кооперативи активізують обмін досвідом щодо оптимальних строків обрізки, підживлення й захисту від хвороб і шкідників. Такі практичні кроки націлені на підвищення стабільності врожайності в наступні сезони та на зменшення залежності від екстремальних погодних явищ.
Фото - delo.ua
