За даними Державної служби статистики, обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні–лютому 2026 року зріс на 1,7% за індексом сільгоспвиробництва. У відомстві підкреслюють, що розрахунки індексу на початку року проводяться на основі даних щодо продукції тваринництва, отже перші два місяці задають тренд для подальших місяців поточного року. Ці показники свідчать про неоднорідну динаміку між промисловими підприємствами та господарствами населення, що має практичні наслідки для ринку кормів, переробки та логістики.
Сектор тваринництва: промисловість проти господарств населення
Індекс продукції тваринництва за підсумками січня–лютого 2026 року склав +1,7%. Промислові підприємства тваринництва показали зростання обсягів виробництва на 8,9%, тоді як господарства населення зафіксували зниження виробництва на 14,8%. Така різниця в трендах відображає структурні зміни в секторі: інтенсифікація та капіталовкладення в промислові комплекси поєднуються зі скороченням виробництва в дрібних особистих господарствах.
Регіональна картина: де зростає, а де скорочується виробництво
Найбільше падіння обсягів виробництва серед областей зафіксовано у Донецькій та Закарпатській областях, де індекси показали зниження відповідно на 38,6% та 34,7%. Одночасно позитивну динаміку демонструють низка інших регіонів: Львівська область +16,1%, Дніпропетровська +12,3%, Київська +8,6%, Запорізька +7,4%, Волинська +6,6%, Хмельницька +6,5%, Кіровоградська +5,6%, Полтавська +5,4%, Черкаська +4,7%, Харківська +1,4% та Одеська +1,3%.
- Донецька область: -38,6%.
- Закарпатська область: -34,7%.
- Львівська область: +16,1%.
- Дніпропетровська область: +12,3%.
- Київська область: +8,6%.
Можливі драйвери змін у виробництві
Зростання промислового сектору пов'язане з інвестиціями в модернізацію виробничих потужностей, впровадженням інтенсивних технологій годівлі та кращим менеджментом стада, що підвищує продуктивність на одиницю поголів'я. Скорочення виробництва в господарствах населення може бути спричинене зниженням доступності кормів, трудовою міграцією та економічними факторами, які ускладнюють утримання дрібних підсобних господарств. Також на регіональну динаміку впливають локальні логістичні умови, доступ до ринку збуту та інфраструктурні ризики.
Вплив на ланцюги постачання та переробку
Зростання обсягів у промисловому сегменті створює додаткові потоки сировини для молочно- і м'ясопереробної галузей, підвищуючи потребу в модернізації ланцюгів холодопостачання та розширенні потужностей сироваріння й м'ясопереробки. Одночасне скорочення виробництва в господарствах населення може призвести до зменшення дрібних постачальників та концентрації логістичних маршрутів навколо великих підприємств. Для переробників це означає необхідність планування контрактів та інвестицій у технології зберігання й транспортування продукції.
Які заходи можуть підтримати стійкість сектору
Експерти і виробники називають серед ключових кроків: стимулювання інвестицій у обладнання для молочнотоварних і м'ясних комплексів, розвиток програм навчання з менеджменту стада й ветеринарного обслуговування, а також підтримку дрібних господарств через субсидії на корми чи інфраструктурні гранти. Розширення програм держпідтримки та публічно-приватних ініціатив може послабити негативні ефекти скорочення виробництва в особистих господарствах і підсилити загальний тренд до відновлюваного зростання.
Державна служба статистики зазначає, що розрахунки індексу сільгоспвиробництва з початку року до травня базуються на даних щодо продукції тваринництва за перші місяці року, тому показники січня–лютого 2026 року служать орієнтиром для подальшої статистичної карти за поточний аграрний період.
Фото - agroportal.ua
