Ріпакова олія стала одним із відчутних драйверів експорту української агропродукції у поточному році: за перші два місяці обсяги експорту ріпакової олії склали $102 млн, що вивело цей продукт на восьме місце за вартістю серед усіх аграрних товарів. Такі результати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства пов’язує з розвитком внутрішньої переробної інфраструктури та нарощенням потужностей з виробництва масло- та шротопродукції. Загалом за цей період Україна експортувала 9,95 млн тонн сільськогосподарської продукції на суму $4 млрд, при цьому значна частина виручки припала на ринки Європейського Союзу та регіонів Близького Сходу і Північної Африки.
Розвиток переробки як джерело доданої вартості
Наразі розвиток переробних ланцюгів у масложировій галузі створює нові можливості для підвищення експортної виручки: збільшення кількості олієпереробних заводів, модернізація екстракційних ліній і впровадження систем контролю якості дозволяють продавати не тільки сировину, а й готовий продукт з вищою маржинальністю. Міністерські дані вказують, що переробка сприяє збільшенню частки продуктів з доданою вартістю в структурі експорту, що важливо для стабілізації доходів агросектору. Інвестиції у фасування, сертифікацію (включно з органічними та халяль-стандартами) і брендування дають можливість українським оліям виходити на преміум-сегменти ринків.
Куди поставляють українську агропродукцію?
Приблизно половина валютної виручки від експорту агропродукції у цей період припала на країни ЄС, ще близько 20% — на держави Близького Сходу та Північної Африки. Серед окремих торговельних партнерів важливу роль відіграє Туреччина: її частка в експортній виручці склала $507 млн, або близько 13% від загальної суми. Значна частина поставок до Туреччини — це кукурудза, обсяги якої виявилися суттєвими для загальної торгівлі; разом з тим соняшникова олія, пшениця, соєві боби та м’ясо залишаються в переліку провідних експортних товарів.
Паралельно з нарощуванням переробних потужностей, оперативні логістичні рішення — перевезення залізницею, оптимізація доставок до морських портів, а також розвиток транзитних маршрутів на напрямки Середземномор’я і Близького Сходу — відіграють ключову роль у забезпеченні стабільних поставок і зменшенні логістичних витрат.
Які виклики стоять перед галуззю?
Галузь стикається з кількома конкретними викликами: необхідністю подальшого розширення переробних потужностей у регіонах, інвестування в системи зберігання для зниження втрат якості, а також зі створенням стандартів якості та сертифікації, що відповідають вимогам ключових імпортерів. Також важливим є диверсифікація ринків збуту для зниження ризиків, пов'язаних із залежністю від окремих країн чи регіонів, та інвестування в просування бренду української олії на міжнародних виставках і торговельних місіях.
1. Збільшення внутрішніх потужностей переробки та фасування для формування продуктів з вищою доданою вартістю. 2. Розвиток систем зберігання й логістики, зокрема модернізація елеваторів і підвищення пропускної спроможності портів. 3. Посилення експорту на нові ринки через торговельні місії, двосторонні угоди та сертифікацію продуктів за міжнародними стандартами. 4. Підтримка заходів із контролю якості та просування українських брендів на міжнародному ринку.
Підкреслюючи важливість поточних результатів, заступник міністра економіки Тарас Висоцький наголошує на необхідності продовжувати роботу з розширення географії експорту та диверсифікації ринків збуту для закріплення позицій української продукції на світовому ринку. Ефективна комбінація інвестицій у переробку, логістику та стандарти якості дозволить зміцнити експортний потенціал агросектору в поточному році
Фото - images.unian.net
