У лютому 2026 року Україна експортувала 5,0 млн т аграрної продукції, що на 0,3% більше порівняно з попереднім місяцем, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ). Це вже четвертий місяць поспіль, коли обсяги експорту залишаються близько позначки 5,0 млн т з незначними коливаннями, при цьому основним драйвером є кукурудза. Інформація про структуру та динаміку експорту відображає як поточний попит на зовнішніх ринках, так і адаптацію ланцюгів переробки всередині країни.
Зернові: кукурудза домінує
Обсяг експорту зернових у лютому зріс на 1% у порівнянні з січнем і досяг 3,4 млн т, причому кукурудза забезпечила 81% цього обсягу, а пшениця — 19%. Така структура свідчить про високу експортну орієнтацію на кукурудзу як ключову культуру сезону і про постійний попит на українське зерно за кордоном. Зростання на 1% показує стабільність поставок за умов регулювання логістики та збереження експортних маршрутів.
Структура олійних та рослинних олій
Експорт олійних культур у лютому скоротився на 14% і склав 303,5 тис. т, з яких соя становила 72%, ріпак — 25% і насіння соняшнику — 2%. Зниження обсягів олійних може відображати сезонні коливання поставок та перерозподіл сировини між експортом у вигляді насіння і внутрішньою переробкою. Додатково обсяги експорту рослинних олій зменшилися на 9% і становили 437,7 тис. т, де соняшникова олія займала 83%, ріпакова — 10% і соєва — 7%.
Збільшення експорту макухи: сигнал переробників
Після вилучення олій переробники збільшили експорт макухи на 14% у порівнянні з січнем, до 470,4 тис. т, при цьому частка соняшникової макухи становила 75%, а соєвої — 25%. Це вказує на активність олійнопереробного сектору та зростання експорту продуктів переробки, що має більшу додану вартість у порівнянні з експортом сировини. Збільшення постачань макухи також може свідчити про переміщення частини експортних потоків у бік продуктів переробки через попит на фуражні компоненти.
Обсяги інших видів агропромислової продукції склали 359,7 тис. т, що на 3% більше, ніж у січні, і включають широкий спектр товарів, які додають гнучкості експортній структурі країни. Такий приріст відображає диверсифікацію поставок та здатність виробників реагувати на запити ринків.
Ціни на експортному ринку та ринкові сигнали
Наприкінці лютого на тлі зростання котирувань на світових ринках підвищилися експортні закупівельні ціни на продовольчу та фуражну пшеницю, що створює додаткові цінові стимули для експортерів і фермерів. Підвищення цін на зовнішніх майданчиках впливає на внутрішні закупівельні ціни і може сприяти збільшенню обсягів продажу певних культур у найближчі місяці. Водночас коливання котирувань вимагає від бізнесу уважного планування маркетингу та логістики.
Імплікації для виробництва та інвестицій
Збереження загального рівня експорту близько 5,0 млн т протягом декількох місяців підряд свідчить про відносну стабільність ланцюгів постачання та ефективність логістичних рішень. Одночасне скорочення поставок олійних і зростання експорту макухи підкреслює потребу в інвестиціях у переробні потужності для створення більшої доданої вартості у внутрішньому продуктовому ланцюгу. Розширення можливостей переробки також підвищує попит на якісну сировину, що стимулює агровиробників впроваджувати передові агротехнології й практики, зокрема точне землеробство та оновлення техпарку.
Уточнення від УКАБ надходили через їхній офіційний канал у соцмережах, що є стандартною практикою для оперативного інформування ринку про щомісячні агреговані дані. Дані по категоріях дають чітке уявлення про поточні пріоритети експорту та дозволяють бізнесу коригувати стратегії продажів і переробки відповідно до ринкових сигналів.
Фото - static.ukrinform.com
