Регіональна активність фітофагів в Україні
close_up

See veebileht kasutab küpsiseid. Lisateave küpsiste kasutamise ja brauseri seadistuste muutmise kohta. Veebilehte kasutades nõustute küpsiste kasutamisega vastavalt praegustele brauseri seadistustele. Lisateave küpsiste kohta

Регіональна активність фітофагів в Україні

Lugemisaeg: veidi rohkem 2 minutit

Регіональна активність фітофагів в Україні

Allikas: AGRONEWS Kõik selle allika uudised

Залежно від регіону в Україні фітофаги демонструють різну активність і шкодочинність, що фіксує поточний звіт Держпродспоживслужби щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських культур. Моніторинг показує локальні вогнища ушкоджень на озимих та ранніх посівах, причому інтенсивність проявів варіює від незначних пробуджень до ділянок зі стійким ураженням. Для аграріїв важливо орієнтуватися на конкретні показники чисельності шкідників і діяти згідно з порогами шкодочинності та принципами інтегрованого захисту рослин.

Хлібна жужелиця: чисельність, шкода і пороги для втручання

У Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Черкаській та Херсонській областях личинки хлібної жужелиці реєструються у кількості 0,5–2 екз. на кв.м і пошкодили 1–4% рослин на 3–30% обстежених площ. Зафіксована шкода має локальний характер переважно на крайових смугах і ділянках з попередньо ослабленою рослинністю. Фахівці рекомендують проводити обприскування дозволеними інсектицидами лише при перевищенні порогу в 3–4 екз. на кв.м, дотримуючись інструкцій щодо норм витрати та строків очікування.

Інша активність фітофагів на озимих культурах

У теплі сонячні дні спостерігається літ злакових мух, зокрема чорної пшеничної та гессенської, що може ускладнювати стан сходів за високої чисельності. Крайові смуги озимих полів заселяють хлібні блішки, а личинки злакових попелиць відновлюють живлення, що підсилює тиск на молоді рослини при сприятливих погодних умовах. У Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Полтавській, Черкаській, Чернівецькій та Херсонській областях відзначається живлення гусениць старших віків озимої совки; їхня чисельність становить близько 0,5–1 екз. на кв.м (максимум до 2 екз. у локальних осередках), ураження сягало приблизно 1% рослин у контрольованих ділянках.

У Дніпропетровській, Одеській та Харківській областях на 12–35% обстежених площ, переважно по краях полів, піщаний мідляк фіксується у кількості 0,2–1 екз. на кв.м і пошкодив до 1% рослин. Також у лісосмугах окремих районів починається вихід клопа «шкідлива черепашка», з середньою чисельністю 0,28–2 екз. на кв.м; за встановлення стабільно теплої погоди від Держпродспоживслужби очікується масовий вихід цього шкідника.

Практичні рекомендації для обстеження й захисту посівів

1. Проводьте регулярний моніторинг полів: оглядати не менше ніж 5–10% площі, приділяючи увагу крайовим смугам та місцям зі стресовими умовами, щотижня або частіше при теплій погоді. 2. Орієнтуйтеся на встановлені пороги: для хлібної жужелиці — розпочинати захисні заходи при чисельності понад 3–4 екз./м2; для інших видів реагуйте при очевидному нарощуванні чисельності або появі видимих ушкоджень. 3. Використовуйте препарати, дозволені для застосування на відповідних культурах, дотримуючись норм внесення, періоду захисної дії та вимог безпеки; перед застосуванням консультуйтеся з фахівцями та етикеткою продукту.

Застосовуйте таргетовані обприскування: починати з крайових смуг і вогнищ, працювати вузькоспрямовано для збереження корисних ентомофаун і зниження хімічного навантаження. Плануйте обробки за погодними умовами та біологією шкідників — обробка по яйцекладках і ранніх інстарах личинок дає кращий контроль, тоді як пізні обробки менш ефективні.

Моніторинг, прогнозування та інтегрований захист

Застосування феромонних пасток і пасток для дорослих особин дозволяє оперативніше відслідковувати початок льоту та оцінювати динаміку популяцій озимої совки та інших фітофагів. Ведення записів обстежень і використання простих карт полів допомагає виявляти повторювані вогнища та оптимізувати витрати на захист. Поєднання агротехнічних заходів (збалансований сівозмін, оптимізація коефіцієнта загущення, незастосування зайвих азотних підживлень у стресові періоди) зі спостереженням і точковими захисними заходами зменшує ризик масових спалахів шкідників.

Держпродспоживслужба продовжує моніторинг фітосанітарного стану посівів і наголошує на важливості оперативного інформування районних служб про виявлені вогнища та підвищення інтенсивності обстежень у регіонах із прогнозованим потеплінням погоди.

Фото - agrotimes.ua

Teemad: Агрономія, Паразити та шкідники, Фітосанітарний контроль

Agronews

Seotud uudised

Unustasid parooli?

Связаться с редакцией