Кооператив «Писарівка» з Харківщини повідомив, що в 2026 році відмовляється від посіву гречки через економічні та безпекові фактори. Господарство вирішило не закладати цю культуру в сівозміну, посилаючись на низьку рентабельність, здорожену логістику та загрозу обстрілів у прикордонних районах, що підвищує ризики вирощування і збуту продукції. Це рішення стало частиною загальної корекції посівної стратегії господарства в поточному сезоні, спрямованої на підвищення прибутковості площ.
Кооператив раніше мав у сівозміні до 100 гектарів гречки, що становило близько 3% площ його аграрного портфеля. У 2026 році ці площі вирішили скоротити до нуля через проблеми з реалізацією: частина підприємств із переробки та реалізації круп була виведена з ринку, а партнерські ланцюги опинилися на тимчасово окупованих або недоступних територіях. Додався фактор подорожчання логістики — транспортування та зберігання крупи стали дорожчими, що впливає на кінцеву маржу господарства.
За словами заступника голови кооперативу Сергія Свира, безпекова ситуація у прикордонних зонах підвищує операційні ризики та витрати: «Деякі підприємства, з якими ми тісно працювали, опинилися на окупованих територіях або були виведені з ринку, тому логістика і збут значно ускладнилися. Через обстріли прикордоння підвищуються витрати на охорону техніки й робітників, а також на страхування ризиків». Такі фактори стали вирішальними при перегляді посівних планів на 2026 рік.
Економіка культури: ціна на тонну vs врожайність
Аграрії при ухваленні рішення порівнювали не лише ціну за тонну, а й реальний потенціал доходу з одного гектара. За оцінками кооперативу, середня врожайність гречки в їхніх умовах становить близько 1–1,5 т/га, тоді як пшениця дає приблизно 5,5–6,5 т/га. Навіть за вищої ціни на гречку (приблизно 15 000 грн/т) сумарний валовий дохід з 1 га гречки становить близько 15 000–22 500 грн/га, у той час як при ціні пшениці близько 9 000 грн/т фермер отримує 49 500–58 500 грн/га. Така різниця у виручці з гектара робить пшеницю більш привабливою з фінансової точки зору, навіть з урахуванням різниці в ціні за тонну.
Крім простого порівняння доходів, до розрахунку включаються витрати на догляд, захист рослин, збирання та доробку, що робить віддачу від гречки ще менш вигідною. Представники господарства наголошують, що через низький потенціал врожайності гречки доводиться «жертвувати сівозміною заради прибутковості», тобто відмовлятися від ротації задля посіву культур з вищою рентабельністю.
Логістика та переробка: зламана ланка ланцюга
Проблема з оборотом гречки посилюється тим, що мережа переробників і трейдерів скоротилася. У господарства були постійні контакти з локальними підприємствами з переробки та пакування, але частина цих ланцюгів втратила працездатність через втрату доступу до заводів або їхню технічну зупинку. Це ускладнює реалізацію врожаю і змушує фермерів або шукати далекі ринки з більшими логістичними витратами, або зовсім відмовлятися від культури.
Додатково, транзитні шляхи та внутрішні логістичні маршрути стали дорожчими, що підвищує собівартість кінцевої продукції. Для невеликих площ — до 100 га — витрати на зберігання, сортування та перевезення однієї тонни гречки можуть істотно знижувати маржу, тоді як великі масиви культур з більшою врожайністю дозволяють розподілити фіксовані витрати на більші обсяги і отримати кращу економічну віддачу.
Сигнали про скорочення площ під гречкою надходять і з інших регіонів України, зокрема з Полтавщини, де фермери також називають культуру економічно невиправданою для масових посівів. Такі регіональні тенденції впливають на загальний контекст пропозиції на внутрішньому ринку, але поки що не свідчать про неминучий дефіцит продукту.
Сергій Свир не прогнозує гострого дефіциту гречки на споживчому ринку у 2026 році і зазначає, що поточний попит, ймовірно, залишиться у визначених межах. Господарство планує переглянути сівозміну, віддавати пріоритет культурам із вищою фінансовою віддачею та моніторити розвиток мережі переробників і логістичних можливостей, щоб при зміні ринкових умов знову розглянути доцільність повернення гречки в сівозміну.
Профільні рішення кооперативу в 2026 році: зосередитися на культурах із стабільнішою ринковою кон’юнктурою, мінімізувати ризики, пов’язані з логістикою та безпекою, і підтримувати контакти з переробниками для можливого відновлення посівів гречки за сприятливих умов. Ці кроки вже відображаються в посівних планах господарства на поточний сезон.
Фото - kurkul.com
