У Миколаївській області аграрії повідомляють про перші знахідки хрестоцвітого прихованохоботника в посівах ріпаку цієї весни. Фермери реєструють жуки в чашково-трапових приладах — у кількох випадках до трьох екземплярів у чашці за добу, що свідчить про початкову стадію активізації популяції. Менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group Сергій Корнюшенко підтверджує, що цей вид один із перших прихованохоботників, який починає активуватися при температурах повітря +4–6 °C. З урахуванням поступового підвищення температури ризик подальшого збільшення чисельності шкідника зростає, тому важлива регулярна інспекція посівів.
Біологія шкідника та шкоди в посівах ріпаку
Хрестоцвітий прихованохоботник — дрібний повзучий жуків, який активно пошкоджує листкову та надземну частини рослин ріпаку. Через поїдання листя та точок росту рослини втрачають вегетативну масу, гальмується ріст, а в ослаблених рослин підвищується чутливість до грибкових і бактеріальних хвороб. За високого ступеня ураження рослини можуть ламатися біля поверхні ґрунту, що безпосередньо впливає на продуктивність та відсоток життєздатних рослин у посіві. Оцінка шкоди повинна базуватися на моніторингу чисельності шкідника та стану рослин на конкретному полі.
Моніторинг: як і коли перевіряти посіви
Рекомендується встановлювати чашково-пасткові прилади по полю з розрахунку 1 пастка на 1–2 га у період ранньої вегетації ріпаку, а також щоденне або щоденно-чергування оглядів у фазі масової активності. Сергій Корнюшенко вказує на економічний поріг шкодочинності — 10 жуків у чашці за три дні; при перетині цього порогу потрібно планувати захисні обробки. Оцінюючи популяцію, також слід враховувати температуру повітря, стан рослин і наявність природних ворогів, оскільки ці фактори впливають на швидкість розмноження і шкодочинність.
Важливо вести фіксацію результатів моніторингу: кількість жуків у кожній пастці, частота оглядів, погодні умови та ознаки ушкоджень на рослинах. Такі дані дозволяють приймати сплановані рішення й уникнути зайвих обробок, що економить витрати і знижує ризик виникнення резистентності у шкідника. За умов активного розповсюдження слід також контролювати суміжні ділянки і сопряжені культури, які можуть слугувати джерелом популяції.
Захисні заходи та рекомендації по застосуванню
При досягненні порогу шкодочинності одним із ефективних заходів є застосування інсектицидів у межах інтегрованого захисту рослин з урахуванням ротації діючих речовин та захисту бджіл. Фахівець радить з портфелю продуктів DEFENDA використовувати Престо (клотіанідин 200 г/л + лямбда-цигалотрин 50 г/л) як комбінований засіб контактно-кишкової дії, а також препарати Октант Турбо або Бомбардир Дуо з нормами застосування 0,3–0,4 л/га. Перед застосуванням необхідно ознайомитися з маркуванням та інструкцією, дотримуватися регламентованих норм внесення, строків очікування та правил охорони праці.
Крім хімічних методів, варто звертати увагу на агротехнічні заходи та біологічні контроли: підтримання оптимальної густоти посівів, усунення рослинних решток, що можуть перешкоджати розвитку корисної ентомофауни, і за можливості використання природних ворогів шкідника. Поєднання швидкої реакції на сигнали моніторингу та мінімально необхідних обробок дозволяє знизити загальні інвентарні витрати і зменшити ризики для довкілля.
1. План дій при виявленні шкідника: регулярно перевіряти пастки, порівнювати дані з економічним порогом, оцінювати стан рослин і погодні умови перед обробкою. 2. Хімічна обробка: обирати препарати з різними механізмами дії, дотримуватися норм 0,3–0,4 л/га для рекомендованих продуктів і уникати обробок у період масового цвітіння. 3. Безпека та документування: вести журнал обробок, дотримуватися ПЕЕ та інструкцій, інформувати працівників про строки обмежень і реєстраційні вимоги.
З урахуванням початкових знахідок у чашках-пастках на окремих господарствах Миколаївщини, фахівці наголошують на необхідності посиленого моніторингу в південно-східних регіонах. Своєчасне виявлення і обґрунтовані рішення дозволяють стримати розмноження прихованохоботника і захистити потенціал врожайності ріпаку в поточному сезоні.
Фото - agroportal.ua
