У 2026 році в Україні знову обговорюють ідею зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на основні харчові продукти до 14%. За повідомленням заступника голови профільного органу, ініціатива має на меті знизити вартість базового набору продуктів для домогосподарств і стримати інфляційний тиск у продуктовому сегменті. Під «основними продуктами» пропонують розуміти хліб, молоко та молочні продукти, яйця, борошно, рослинну олію, картоплю та ряд овочів другого ешелону доступності.
Як зміна ПДВ вплине на роздрібні ціни
Технічно зниження ставки з існуючих 20% до 14% означає зменшення коефіцієнта ціни з 1,20 до 1,14; при повному перерахунку податку це дає приблизно 5% зниження роздрібної ціни на товари, які підпадають під нову ставку. Для прикладу, якщо сьогодні хліб у середньому коштує 40 грн, теоретично він може подешевшати до близько 38 грн за умови повного перенесення економії по ланцюжку «виробник — переробник — ринок». Однак на практиці частина виграшу може залишитися в переробників і торгових мереж через структуру витрат і ринкову кон'юнктуру.
Зниження зазвичай матиме більший ефект на кінцеві ціни продуктів з невеликим рівнем доданої вартості (наприклад, картопля, капуста), тоді як складні ланцюги переробки (молочні продукти з доданою вартістю) відреагують менш прямо.
Вплив на фермерів і переробну галузь
Для сільгоспвиробників прямий ефект від зміни ставки ПДВ буде неоднорідним. Багато первинних виробників ПДВ не сплачують як кінцеве навантаження, а відшкодовують або враховують у собівартості; отже, пряма користь для фермерів залежатиме від їхнього місця в ланцюгу: продавці на базарах і малі домогосподарства можуть відчути незначне підвищення попиту, а переробні підприємства — зміну маржі.
Малі молочні ферми та господарства, які продають свою продукцію без складної переробки, можуть отримати стимул до збільшення продажів унаслідок зниження роздрібних цін. Водночас переробникам доведеться перерахувати документообіг, змінити калькуляції й можливу цінову політику. Це створює адміністративні витрати: оновлення софтів для касових апаратів, переналаштування бухгалтерії та фінансове планування.
1. Зниження ПДВ на сировину і прості продукти зазвичай прискорює оборот товарів у мережах. 2. Переробні підприємства можуть частково втримати економію як додаткову маржу. 3. Малий бізнес потребуватиме технічної підтримки для переходу на нові ставки.
Економічна оцінка та ризики для бюджету
Теоретичний вплив на споживача виглядає відносно скромним: при повному перенесенні 5% зниження ціни дає відчутну, але не радикальну економію для домогосподарств. Якщо домогосподарство витрачає на продукти місяць 3 000–6 000 грн, зниження цін на 5% забезпечить економію близько 150–300 грн на місяць. При цьому макроекономічний ефект залежатиме від ступеня, у якому бізнес перекине вигоду на споживача, і від реакції попиту.
Головний ризик для державного бюджету — скорочення надходжень від ПДВ. Зниження ставки на основні продукти зменшить збори в тому сегменті; щоб уникнути дефіциту, уряд може компенсувати втрати за рахунок інших джерел доходів або скорочення видатків. Також є ризик, що операційні витрати на адміністрування нової ставки та контроль за правильним застосуванням будуть значними, особливо на старті.
Практичні кроки для впровадження і запобігання зловживанням
Для того, щоб зміна ставки була ефективною та не породжувала схем, необхідні чіткі нормативні визначення та технічні рішення. Серед ключових заходів — уточнення переліку товарів, що потрапляють під знижений ПДВ, оновлення кодів УКТЗЕД у митній і податковій звітності, модернізація касових апаратів і програмного забезпечення для торгівлі, а також інформаційна кампанія для бізнесу і споживачів.
- Перелік товарів: необхідно визначити конкретні найменування і коди, щоб уникнути «провалів» у застосуванні ставки. - Технічна адаптація: суб'єктам господарювання потрібно оновити ПЗ і каси, держава — надати методичні рекомендації та можливі субсидії на перехід. - Контроль: податкова служба та інші державні органи мають посилити моніторинг з метою запобігання нелегальному маркуванню товарів.
Ініціатива зі зниження ПДВ до 14% відкриває простір для подальших галузевих дискусій: які саме продукти класифікувати як «основні», як поєднати стимулювання споживчої спроможності з фінансовою стійкістю бюджету та як забезпечити, щоб економія дійсно дійшла до кінцевого споживача. Остаточне рішення вимагатиме детальних розрахунків бюджету, консультацій із виробниками та переробниками, а також плану поетапного впровадження з механізмами моніторингу
Фото - delo.ua
