Активізація шкідників у полях: загальна картина
За результатами поточного фітосанітарного моніторингу Держпродспоживслужби у 2026 році на полях степових і лісостепових областей відзначається активізація низки шкідників зернових та просапних культур. Найпомітніша тенденція — зростання чисельності імаго піщаного мідляка, що пов'язують з оптимальними погодними умовами для розвитку виду. Паралельно в окремих регіонах фіксують підвищену активність клопа шкідливої черепашки, личинок хлібної жужелиці, ґрунтових шкідників та гусениць озимої совки.
Піщаний мідляк: де і в якій чисельності
Піщаний мідляк заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, ранніх сходів гороху та соняшнику з середньою чисельністю 0,5–1 екз. на кв. м і максимальними локальними викидами до 2 екз. на кв. м, зокрема у Херсонській області. Очікується подальше збільшення імаго на зернових та просапних культурах, що першочергово торкнеться полів соняшнику і кукурудзи ранніх строків сівби. Таке заселення найбільш інтенсивно відбувається в прикрайових смугах, де шкідник знаходить сприятливі мікрокліматичні умови.
Клоп шкідлива черепашка та інші фітофаги
У Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях спостерігається млявий вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки з чисельністю 0,3–1 екз. на кв. м. В окремих прикрайових смугах Одеської області починається переселення цього фітофага на посіви озимої пшениці, де його чисельність місцями досягає 0,2–0,5 екз. на кв. м. Фізіологічний стан клопа оцінюють як задовільний, що свідчить про високу виживаність і потенціал до подальшого розселення за сприятливих умов.
Личинки хлібної жужелиці реєструються в середній чисельності 0,5–2 екз. на кв. м і вже пошкодили 1–5% рослин на 3–10% обстежених площ, переважно після стерньових попередників. У декількох регіонах триває заляльковування личинок туруна, а масове залялькування шкідника прогнозують за поточного теплого періоду.
Ґрунтові шкідники та гусениці — кого слід очікувати
Ґрунтові шкідники (чорниші, ковалики, хлібні жуки, хрущі) з щільністю 1–3 екз. на кв. м живляться корінням озимих і ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур. Гусениці озимої совки п’ятого-шостого віків (30–70% стадії розвитку) продовжують живитися на площах озимих культур із середньою чисельністю 0,3–2 екз. на кв. м; в окремих районах вже розпочалося їхнє залялькування. Шкідник заселив близько 10% обстеженої площі в деяких областях, що створює ризик локальних зрізів врожайності при відсутності оперативних заходів контролю.
Динаміка дрібніших шкідників і фактори ризику
Хлібні блішки, злакові попелиці та цикадки наразі перебувають у допороговій чисельності, але пошкодили 1–5% рослин на 13–22% площ озимих і ярого ячменю та пшениці. П’явиця спостерігається в Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Одеській та Полтавській областях з чисельністю 1–4 екз. на кв. м; її шкідливість посилюється при середньодобовій температурі +20°C і вище в умовах недостатньої вологості ґрунту та дефіциту опадів. Літ чорної пшеничної, гессенської та шведських злакових мух зафіксовано на рівні 1–8, локально до 11 особин на 100 помахів сачком, при заселенні 1–13% посівів.
Практичні наслідки для агрономічних робіт
Для полів соняшнику та ранньосхожих кукурудзяних посівів пріоритетним має бути моніторинг крайових смуг і своєчасне інспектування на наявність імаго піщаного мідляка. Рекомендовано щоденне або через день оглядання проб по стерньовому краю та у внутрішній частині поля з відбором проб 1–3 м2 для підрахунку екземплярів, а також використання феромонних пасток або інших інструментів для оперативного визначення підвищення чисельності. За перевищення порогів шкодочинності потрібно застосовувати захисні заходи відповідно до чинних фітосанітарних схем та регіональних рекомендацій фітослужб.
Моніторинг і адаптація захисних заходів повинні враховувати локальні погодні умови, структуру попередників і агротехнічні прийоми; особливу увагу слід приділяти прикрайовим смугам, де концентрація шкідників найвища. Регулярна взаємодія аграріїв з регіональними фітосанітарними службами забезпечить своєчасне оновлення порогів шкодочинності та вибір найбільш ефективних і безпечних методів контролю.
Поточні спостереження підтверджують тенденцію до активізації ряду шкідників на посівах зернових та просапних культур в Україні з регіональними відмінностями в чисельності й динаміці розселення.
Фото - superagronom.com
