Правоохоронні органи в Київській області припинили діяльність організованої групи, яка під виглядом експорту агропродукції заволоділа коштами іноземних покупців на суму, що перевищує €600 тис. За повідомленням прокуратури, потерпілими стали громадяни кількох європейських країн та Ізраїлю, які замовляли зерно та іншу сільгосппродукцію в інтернеті й перераховували передоплату за поставки.
Як діяла схема
Схему організатори будували на підконтрольних юридичних особах і фейкових комерційних оголошеннях: в інтернеті створювали сайти та сторінки з контактами нібито аграрних компаній і пропозиціями продукції за привабливими цінами. Для підвищення довіри вони використовували оформлені договори купівлі-продажу або постачання, виставляли прайси і надсилали комерційні пропозиції, що імітували типову зовнішньоекономічну угоду. Організатори наполягали на передоплаті — нібито для початку відвантаження або покриття транспортних витрат — і під різними приводами доводили оплату до моменту списання коштів.
Фактичне виконання договорів не планувалося: після надходження грошей на рахунки підконтрольних підприємств кошти переводили в готівку або перекидали на інші рахунки, а зв’язок із покупцями обривався. Важливу роль у схемі відігравала одна з організаторок, яка спілкувалася іноземними мовами, представлялася менеджеркою з продажу і створювала ілюзію професійного комерційного опрацювання замовлень.
1. Рекламні оголошення та фейкові сайти — перший контакт із покупцем.
2. Демонстрація прайсів і контрактів для створення довіри.
3. Вимога передоплати на рахунки підконтрольних компаній.
4. Виведення коштів у готівку або на інші рахунки, припинення зв'язку.
Наслідки для ринку та агробізнесу
Зі встановленою сумою збитків понад €600 тис. інцидент відображає два ризики для аграрного сектору: по-перше, прямі фінансові втрати іноземних покупців, по-друге, підрив довіри до українських експортерів у сегменті онлайн-комерції. Реальні експортери, що працюють прозоро, ризикують отримати ускладнення при виході на нові ринки через зростання обережності імпортерів і вимог до підтвердження надійності контрагентів.
Кейс також консолідує увагу до безпеки B2B-торгівлі: зростання електронних каналів збуту збільшує можливості як для законного експорту, так і для шахрайських схем, особливо коли комунікація відбувається виключно онлайн без перевірок і фізичної інспекції товару.
Практичні поради для учасників зовнішньої торгівлі
1. Перевірка контрагентів: перевіряйте реєстраційні дані компанії, реєстр платників ПДВ, реальні офіси та банківські реквізити; запитуйте рекомендації від інших партнерів. 2. Платіжні інструменти: за можливості використовуйте акредитиви, ескроу-платежі або банківські гарантії замість прямих передоплат на невідомі рахунки. 3. Інспекція товару: домовляйтеся про незалежну передвідвантажувальну інспекцію (SGS, Bureau Veritas або інші сертифіковані інспекційні компанії) та отримуйте фотозвіти і вантажні документи до оплати. 4. Документи та сертифікація: вимагайте фітосанітарні довідки, сертифікати походження та інші документи, що підтверджують відповідність партії товару вимогам імпортера. 5. Комунікація та KYC: ведіть усі переговори через корпоративні канали, зберігайте копії листування; впроваджуйте процедури KYC для нових контрагентів. 6. Юридичний супровід: при великих угодах залучайте юриста, що спеціалізується на зовнішній торгівлі, і визначайте механізми вирішення спорів у договорах. 7. Платформи продажу: перевіряйте механізми верифікації продавців на торгових майданчиках і вимагайте від платформ відповідальності за перевірку учасників.
Крім практичних заходів для компаній, кейс підкреслює потребу у співпраці між бізнесом, банками, платіжними платформами та правоохоронними органами для швидкого виявлення та блокування шахрайських схем у сфері агроекспорту.
Правоохоронці повідомляють, що розслідування триває і що встановлену суму збитків наразі оцінюють у понад €600 тис., а серед потерпілих фігурують громадяни Німеччини, Хорватії та Ізраїлю. У відомстві також наголошують на праві на презумпцію невинуватості осіб, поки вина не буде доведена в установленому законом порядку.
З боку ринку експерти закликають імпортерів і експортерів підвищувати фінансову та інституційну прозорість угод, а державні й галузеві організації — посилювати інформаційні кампанії та механізми верифікації бізнесу онлайн, щоб зменшити вразливість сектору до подібних схем.
Фото - agroportal.ua
