Ринок зерна Казахстану демонструє низьку торговельну активність, а темпи експорту зернових і олійних культур у травні 2026 року можуть ще більше знизитися. За даними аналітичного огляду Зернового союзу Казахстану, причини спаду пов'язані з податковими змінами та валютними факторами, що впливають на маржинальність експортерів. У внутрішній торгівлі попит концентрується переважно серед переробних підприємств, тоді як зовнішній попит слабшає практично за всіма напрямками.
Що саме стримує експорт
Однією з ключових перешкод для експортної активності аналітики називають нові норми Податкового кодексу щодо механізму повернення ПДВ експортерам, які ускладнюють грошові потоки компаній та збільшують операційні витрати. Паралельно з цим подальше зміцнення тенге відносно долара США зменшує конкурентоспроможність казахстанського зерна на міжнародних ринках, оскільки експортні доходи в іноземній валюті конвертуються в більшу суму на місцевому ринку, але не компенсують зростання податкового та логістичного навантаження. Разом ці фактори розширюють різницю між внутрішніми та експортними котируваннями, що зменшує маржу трейдерів і компаній-експортерів.
Сільгоспвиробники також впливають на динаміку ринку: обмежене пропонування зерна на біржах і в портах пояснюється тим, що аграрії відкладають продажі в очікуванні вищих цін. Це підсилює тиск на внутрішній ринок і створює несинхронність між локальними цінами та світовими котируваннями.
Динаміка цін на внутрішньому ринку
На внутрішньому ринку основними покупцями пшениці залишаються борошномельні та переробні підприємства, які забезпечують постійний базовий попит. За минулі торговельні сесії відзначене зростання цін на пшеницю: пшениця 3‑го класу з клейковиною 23–25% і 25–26% подорожчала, а також ціни на пшеницю 4‑го і 5‑го класів збільшилися приблизно на 1 000 тенге за тонну. Така локальна девальвація пропозиції підвищує внутрішні ціни і провокує перерозподіл ресурсів у ланцюгу постачання.
У випадку ячменю ціни залишаються відносно стабільними, тоді як експортні котирування кормового борошна біля казахстансько‑китайського кордону зросли під впливом підвищення внутрішніх цін на пшеницю. Зростання вартості борошна на кордоні особливо відчутне для трейдерів, які працюють у напрямку Китаю, де маржі залежать від синхронності локальних і зовнішніх цінових сигналів.
Експортні потоки: напрямки та зміни
Експортна активність Казахстану в даний момент слабка практично за всіма напрямками, найбільш критичною ситуація виглядає на ринках Центральної Азії та Китаю. За інформацією аналітика Євгена Карабанова, експортні ціни на пшеницю загалом не зазнали суттєвих змін, за винятком пшениці 5‑го класу, яка подорожчала лише на $1 за тонну. Така мінімальна індексація не компенсує підвищених витрат експортерів, пов'язаних із податковими новаціями та логістикою.
Ослаблення попиту з боку ключових імпортерів у поєднанні із сезонним уповільненням торгівлі означає, що значна частина експортних контрактів відкладається або коригується за обсягами. Це призводить до накопичення товарних залишків у пунктах зберігання та на переробних підприємствах, що додатково тисне на рентабельність ланцюга постачання.
Поводження агровиробників і трейдерів
У відповідь на зниження маржі та невизначеність з ПДВ частина експортерів переглядає стратегії: компанії диверсифікують ринки збуту, активізують продажі на внутрішній ринок або шукають довгострокові контракти з фіксованими умовами. Аграрії, у свою чергу, затримують розпродажі врожаю, розраховуючи на вищі котирування пізніше в сезоні, що зменшує доступний обсяг зерна для експорту найближчими тижнями.
Трейдери також звертають увагу на логістичні витрати і вартість зберігання; зростаючі внутрішні ціни змусили частину компаній переорієнтувати ресурси на переробку і заготівлю кормів, аби знизити ризики валютної та цінової волатильності. Одночасно деякі експортні оператори загострюють увагу на хеджуванні валютних ризиків і пошуку фінансових інструментів для згладжування готівкових розривів, спричинених змінами в порядку повернення ПДВ.
Прогнози на травень і ключові ризики
У Зерновому союзі Казахстану прогнозують, що в травні темпи експорту зернових та олійних культур продовжать знижуватися під впливом сезонних факторів, податкових змін та зміцнення національної валюти. Серед основних ризиків виділяють подальше погіршення конкурентних позицій на зовнішніх ринках, можливі затримки в державному адмініструванні ПДВ для експортерів і подальше накопичення товарних залишків у портах і елеваторах.
Аналітики підкреслюють, що для стабілізації експорту знадобляться або корекція податкового механізму, або додаткові стимули для експортерів, а також адаптація бізнес-моделей до нових валютних умов. На рівні ринку це означає подальшу переорієнтацію частини обсягів на внутрішню переробку та пошук альтернативних каналів реалізації продукції
Фото - ukragroconsult.com
