Через зростання цін на паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива аграрії Волинської області у 2026 році частково скорочують площі під кукурудзою і перерозподіляють поля на менш ресурсомісткі культури. У господарствах це пояснюють необхідністю економити на витратах на техобслуговування і підживлення, а також прагненням зменшити ризики за умов дефіциту вологи в ґрунті. Конкретні рішення приймають індивідуально: одні зменшують посівну площу кукурудзи, інші змінюють сівозміну в бік бобових культур.
Переорієнтація на бобові та економія ресурсів
На прикладі одного з районних господарств — підприємства Павла Давидюка — видно практичну реалізацію цих рішень: під кукурудзою тут залишають 150 га, решту площ переорієнтовують на сою й горох, які потребують менше пального для обробітку й менше мінеральних добрив під час вирощування. Господарство обробляє близько 3,5 тис. га землі, з яких приблизно 2,5 тис. га відводять під озимі зернові, решту — під сою, горох і кукурудзу, що дозволяє гнучкіше розподіляти ресурси за сезон.
Підприємство також має поточні контракти на реалізацію врожаю (бронювання), що впливає на пріоритети культур і планування посівних площ. Через це стратегії зосереджуються не лише на зменшенні витрат, а й на забезпеченні ліквідності шляхом підписання договорів на закупівлю урожаю заздалегідь.
Через дефіцит кадрів, який посилився внаслідок мобілізації і загиблих серед працівників, господарство активніше залучає учнів аграрних училищ на практику з подальшим працевлаштуванням. Попит найбільший на механізаторів і інженерів, тому навчання й стажування стали частиною політики збереження робочої сили.
Технологія посіву у посушливих умовах — no-till
Агрономи регіону відзначають, що ґрунти у багатьох господарствах дуже швидко втрачають вологу, тож посів проводять у майже сухий шар за технологією no-till, щоб зберегти залишкову вологу та структуру ґрунту. На полях, де застосовують нульову або мінімальну обробку, агрономи фіксують густоту сходів кукурудзи близько 75 тис. насінин на гектар, а глибина загортання насіння становить приблизно 5 см, іноді трохи менше там, де збереглася волога.
Фермери підкреслюють: для отримання задовільного врожаю кукурудза потребує не лише доброго стартового живлення, а насамперед вологи. У зв'язку з цим у господарствах коригують норму висіву й строки сівби, а також віддають перевагу технологіям, які утримують органічну речовину і зменшують випаровування з поверхні ґрунту.
Щоб знизити витрати на добрива, деякі господарства збільшують частку бобових у сівозміні, адже соя і горох сприяють фіксації азоту і можуть зменшувати потребу в мінеральному підживленні наступних культур. Також застосовують точкові підживлення замість загальнопольних, що дозволяє оптимізувати внесення препаратів.
Регіональні показники посівної
У Волинській області завершили посів ранніх ярих зернових у 2026 році: в області посіяли близько 24 тис. га вівса, 17 тис. га ячменю, 8 тис. га пшениці та близько 3 тис. га гороху, що відображає зміщення структури посівних площ у бік зернобобових культур. Ці цифри свідчать про прагнення регіональних аграріїв згладити вплив здорожчання енергоносіїв і добрив, перерозподіливши ресурси на менш енергоємні культури.
Економічний тиск з боку вартості пального і добрив змушує фермерів шукати технічні й агрономічні рішення для оптимізації витрат, включаючи зниження норми висіву, більш широке застосування no-till, а також розвиток партнерських схем і бронювання врожаю з переробниками та трейдерами.
Господарства продовжують адаптувати сівозміну, технології посіву та кадрову політику з урахуванням нинішніх економічних і погодних реалій, при цьому зберігаючи увагу на контрактах і забезпеченні операційної стійкості.
Фото - superagronom.com
