Африканську чуму свиней виявили у 11 загиблих диких кабанів, знайдених на території мисливських угідь Могилів-Подільського району Вінницької області; лабораторні дослідження підтвердили наявність вірусу АЧС. За інформацією Держпродспоживслужби, це шостий зареєстрований випадок циркуляції вірусу в дикій фауні з початку 2026 року, що підтверджує поточну епізоотичну активність серед диких свиней у низці регіонів України. Реєстрація таких випадків у дикій фауні підвищує імовірність занесення інфекції до господарств із домашніми свинями через прямий контакт або забруднення кормової бази.
Ризики для свинарства та джерела зараження
Дикий кабан виступає природним резервуаром вірусу АЧС і одним із головних механізмів його поширення в агроландшафті; це підтверджують виявлені трупи та лабораторні висновки. Наближення диких свиней до населених пунктів, полів із кормовими культурами та приватних господарств створює прямий ризик передачі — особливо якщо тварини мають доступ до незахищених загонів або до кормів, зібраних із забруднених ділянок. Додатковий фактор — можливість забруднення кормової бази (наприклад, зібране зерно чи трави), які потім використовують для підгодівлі домашніх тварин без належної термічної обробки.
Обмеження контролю та оперативні виклики
Через чинні обмеження у регіоні, зокрема ті, що пов'язані з воєнним станом, ефективне регулювання чисельності диких кабанів суттєво ускладнене, що призводить до зростання ризику подальшого поширення захворювання. Нестача можливостей для масового обстеження лісів і полів, обмеження на пересування та ресурсні обмеження лабораторій уповільнюють оперативне реагування та локалізацію вогнищ. У таких умовах ключовим стає швидке виявлення трупів диких тварин, своєчасне направлення матеріалів на дослідження та мобілізація місцевих мисливських господарств для моніторингу.
Рекомендовані заходи біобезпеки для власників свиней
1. Унеможливити контакти свійських свиней з дикою природою: встановити надійні парканні огорожі, за можливості використовувати подвійні огорожі або електропастухи та контролювати доступ до вигульних майданчиків.
2. Забезпечити гігієну та санітарію: регулярна дезінфекція взуття, спецодягу та техніки, що використовується на подвір'ї; створення змінних зон і переходів для персоналу.
3. Виключити годування харчовими відходами та необробленими кормами із полів: використовувати лише термічно оброблені або сертифіковані комбікорми, перевіряти джерела кормів і не застосовувати зелену масу прямо з полів без належної обробки.
4. Обмежити доступ сторонніх осіб та техніки: вести облік відвідувачів, уникати контакту з мисливцями чи особами, які мали контакт із дикими тваринами, без попередньої санітарної обробки.
5. Негайно повідомляти про підозрілі випадки: при появі ознак хвороби або загибелі тварин у господарстві — терміново інформувати територіальний підрозділ Держпродспоживслужби.
Заходи для мисливських господарств та місцевої влади
Мисливцям рекомендовано посилити обстеження лісових масивів і оперативно фіксувати місця виявлення загиблих тварин, не наближатися до трупів та повідомляти компетентні органи для організації збору матеріалів. Забороняється підгодівля диких кабанів у зонах підвищеного ризику, адже це сприяє конгломерації тварин і підвищенню ймовірності внутрішньовидового передавання вірусу. Переміщувати туші та м’ясопродукти з добутих тварин дозволяється тільки після отримання негативного результату лабораторного дослідження на АЧС.
Для місцевої влади і служб пріоритетними повинні залишатися оперативна координація між ветслужбами та мисливськими господарствами, збільшення частоти патрулювань у прикордонних зонах мисливських угідь та організація доступної системи повідомлення про підозрілі знахідки. Також важливо підсилити контроль за постачанням кормів у приватні господарства та інформувати населення про правила поводження при виявленні загиблих тварин.
Практичні кроки для оперативної діагностики та реагування
При виявленні трупа диких свиней потрібно зафіксувати GPS-координати місця, не торкатися туші, ізолювати ділянку та одразу повідомити Держпродспоживслужбу або місцеву владу для забору біоматеріалу. Лабораторне дослідження залишається єдиним підтвердженням АЧС, тому важливо забезпечити швидку доставку зразків у лабораторію та оперативний обмін результатами з територіальними службами. Організація навчань з полювання на виявлення та безпечного поводження з трупами, а також забезпечення мисливців засобами індивідуального захисту, підвищить швидкість і безпеку реагування на подібні випадки.
Всі вищенаведені заходи є частиною практичного пакета дій для мінімізації ризиків занесення та розповсюдження АЧС серед домашніх свиней, та їхнє виконання має координуватися на місцевому рівні з участю ветслужб, мисливських господарств та сільських громад.
Фото - agroportal.ua
