У масложировому секторі спостерігається помітний розрив між попитом на продукти переробки соняшника та попитом на саму олію, відзначають аналітики Spike Brokers. Соняшниковий шрот демонструє високу активність у зовнішній торгівлі, тоді як ринок олії залишається в боковому діапазоні без суттєвого імпульсу до підвищення котирувань. Така диспропорція впливає на внутрішні закупівельні стратегії переробних підприємств і переробні маржі.
Динаміка європейського ринку олій
Європейський ринок соняшникової олії рухається майже в боковому тренді з орієнтиром близько 1 475 $ FOB, при цьому премії не розширюються і торгова активність залишається вибірковою. Наявні запаси не стимулюють покупців формувати форвардні позиції, що знижує ліквідність на майбутні поставки. Пальмова олія знаходиться під тиском через слабший експорт з країн-експортерів, а зниження нафтових котирувань додатково обмежує потенціал для відновлення цін у всьому сегменті олій.
Ціни на насіння та вплив на переробні маржі
В Україні ціни на насіння соняшника залишаються сильнішими за динаміку олії: котирування на паритеті CPT сягають 722 $/т, що відображає тиск на переробну маржу. Розрив між вартістю сировини і ціною на олію зменшує маржу заводів, внаслідок чого вони переходять до більш стриманої моделі закупівель. Менша готовність купувати великі партії наперед посилює циклічну невизначеність у плануванні виробництва та логістики.
Структура експорту: шрот очолює відвантаження
Експортні потоки за поточний період підкреслюють зрушення в структурі торгівлі: обсяги відвантажень соняшникового шроту вже перевищують 60 тис. т, що формує основний експортний потік. Основні напрямки постачань шроту включають ЄС та Азію: Польща отримала близько 9,4 тис. т, Нідерланди — 9,9 тис. т, а Китай — понад 16 тис. т. Натомість експорт соняшникової олії значно менший — приблизно 17 тис. т, з концентрацією поставок у Польщу (8,9 тис. т) та Іспанію (5,0 тис. т).
1. Для експортерів: попит на шрот від кормової промисловості створює стабільні канали реалізації, особливо до Китаю та країн ЄС. 2. Для переробників: обмежена віддача від продажу олії знижує оперативну маржу і стимулює фокус на максимізації виходу шроту. 3. Для виробників насіння: стійкі закупівельні ціни на насіння дають оперативну підтримку доходів, але подальший розвиток залежатиме від балансу попиту на олію та шрот.
Тиск на ринок олій посилюють глобальні фактори: слабший попит на пальмову олію знижує загальну цінову підтримку олійної групи, а зниження котирувань на енергоносії стримує використання олій у біопаливі. У підсумку відновлення цін на соняшникову олію у найближчому періоді виглядає обмеженим, поки попит на олію не підвищиться або поки не зміняться логістичні потоки.
Крім того, на традиційну сезонність накладаються нові торгові патерни: ціни на насіння формуються всупереч типовим очікуванням, що ускладнює прогнозування для трейдерів і переробників. Через це багато заводів обирають помірніший режим закупівель і зосереджуються на управлінні запасами та оперативних продажах шроту.
Експортна географія і кількісні показники вказують на пріоритетність сегменту шроту як джерела експортних доходів: великі партії прямують до ЄС (Польща, Нідерланди) та Азії (Китай), тоді як обсяги олії залишаються сконцентрованими і відносно невеликими. Ця конфігурація створює конкретні торгові можливості для операторів ланцюга постачання, що можуть оперативно переорієнтувати логістику та контрактацію під попит на шрот
Фото - agrotimes.ua
