Укргідрометцентр у 2026 році оцінює стан озимих і плодових культур як загалом задовільний, проте з помітними локальними втратами. За оперативними обстеженнями, близько 12% площ озимих перебувають у незадовільному стані і потребуватимуть пересіву або підсіву. Серед плодових насаджень найсильніші втрати зафіксовано у кісточкових культурах: загибель квіткових бруньок абрикоса в окремих районах сягала до 51%.
Динаміка вегетації та стан посівів
Весняне відновлення вегетації спостерігається на всій території країни, на ранніх посівах ярі культури вже проростають і утворюють сходи. Більшість площ озимих знаходяться у доброму та відмінному стані, проте оперативні оцінки вказують на наявність локальних ділянок із значними пошкодженнями, що виправдовують заходи з пересіву або підсіву. Температурний режим верхнього шару ґрунту дозволив розпочати сівбу ранніх ярих зернових і зернобобових у ранні строки на придатних за вологістю площах.
Регіональна картина пошкоджень плодових
Аналіз пошкоджень показує різну інтенсивність втрат між регіонами і видами плодових культур. У випадку абрикоса зафіксовано відносно великі втрати квіткових бруньок: у деяких районах показник досягав 51%, тоді як в інших областях шкода була менша — в межах 13–33%. Для вишні спостерігалися значення загибелі квіткових бруньок у межах 2–15% у ряді областей, черешня зазнала пошкоджень до 14–16%. За даними спостережень, яблуня зазнала часткових втрат квіткових бруньок у межах 3–14%. Негативних проявів у персика, сливи, груші та винограду не виявлено на широких площах.
Ґрунтово-кліматичні умови, вологість та ризики
Незважаючи на дефіцит опадів у весняний період, на більшості площ верхній шар ґрунту зберігав задовільне зволоження, що забезпечило старт сівби ранніх культур. Водночас на окремих ділянках південних і західних областей та в окремих районах Дніпропетровської області верхній шар був слабко зволожений або місцями сухий. Запаси продуктивної вологи під озимими на кінець весняного періоду переважно відповідали нормі, за винятком окремих районів півдня та Вінниччини, де вони були зниженими.
Екстремально низька відносна вологість повітря та помірні вітри призводили до швидкої втрати вологи з верхнього шару ґрунту, що посилює ризик розвитку засушливих явищ у найближчому часу. Така комбінація факторів створює підвищені потреби в оперативному моніторингу вологості ґрунту та корегуванні посівних планів і агротехніки.
Агрономічні наслідки і практичні рекомендації
Через наявні площі озимих у незадовільному стані агровиробникам слід оцінити доцільність пересіву або підсіву залежно від густоти стояння рослин, рівня пошкоджень та прогнозу вологості ґрунту. Рекомендовані кроки включають:
1. оперативне обстеження полів для визначення частки посівів, що потребують відновлення;
2. пріоритизацію ділянок з урахуванням родючості та доступності зрошення;
3. застосування стійких сортів і високоякісного насіння при пересіві;
4. посилений моніторинг вологості ґрунту і використання точкового зрошення на уразливих ділянках.
Також доцільним є використання точного землеробства для оптимізації ресурсів: картографування вологості, дистанційний моніторинг стану посівів та застосування змінних норм висіву й удобрення на основі зональних показників.
Сівба ярого пару і ранні роботи
Теплий прогрів верхнього шару ґрунту (на 10 см) у межах +7–+15°C у більшості регіонів створив сприятливі умови для вчасної сівби ранніх ярих культур. Там, де запаси вологи достатні, аграрії розпочали сівбу озимого завершення і ярого старту з метою використати оптимальні агрономічні строки. Проте на ділянках із слабким зволоженням рекомендується відкласти сівбу або застосувати адаптовані посівні норми, щоб уникнути ризику неякісного сходження.
Надалі агровиробникам важливо поєднувати оперативні польові огляди з метеорологічними прогнозами та інформацією від сервісів моніторингу вологості, аби приймати збалансовані рішення щодо пересіву, протидії посусі та ефективного використання обмежених водних ресурсів.
Фото - media.interfax.com.ua
