Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук ініціює створення державної системи прогнозування виробництва агропродукції для регіонів України. Ініціатива передбачає, що держава буде надавати аграріям регіональні рекомендації щодо номенклатури культур, обсягів виробництва та експортних напрямків. Мета — знизити ризики перевиробництва, скоротити втрати на полях і забезпечити більш ефективний доступ вітчизняної продукції на внутрішній та зовнішні ринки.
Чому це потрібно
За словами ініціатора, відсутність скоординованих прогнозів створює дисбаланс між виробництвом і попитом у різних регіонах, що призводить до невиправданих втрат та логістичних перевантажень. Державне прогнозування має забезпечити аграріям зрозумілі сигнали: що вирощувати, в яких обсягах і на які ринки спрямовувати продукцію. Крім того, система повинна враховувати потужності переробки і внутрішнє споживання, аби уникнути накопичення невикористаної продукції на складах чи в полі.
Як може працювати система
Пропозиція передбачає запуск інтегрованої платформи, яка об’єднає дані з регіональних аналітичних центрів, інформацію про експортні квоти, логістику та потужності переробних підприємств. На платформі будуть публікуватися регіональні розрахунки попиту й пропозиції за культурами, орієнтовні обсяги для експорту та рекомендації щодо сівозмін. Аналітика має базуватися на актуальних даних: площах посівів, показниках врожайності, залишках на елеваторах, стані логістики та зовнішньому попиті.
Щоб підвищити точність прогнозів, у пропозиції прописано застосування супутникового моніторингу, агрометеорологічних моделей та статистики від держструктур і профільних асоціацій. Така комбінація дозволяє формувати сценарії за різними умовами — від оптимістичного до консервативного — і своєчасно коригувати рекомендації для фермерів. Важливим елементом є зворотний зв’язок від місцевих виробників і переробників для уточнення реальних можливостей ринку.
Інструменти державної підтримки
У проєкті передбачено кілька практичних інструментів для реалізації рекомендацій і полегшення доступу продукції на полиці магазинів. 1. Створення мережі регіональних центрів прогнозування, що надаватимуть адаптовані поради для агровиробників. 2. Включення положень про пріоритети для вітчизняної продукції у державних закупівлях та програмах підтримки торгівлі. 3. Дерегуляція та стимулювання договорів між фермерами й мережами дистрибуції, а також субсидування логістики і зберігання для скорочення втрат після збирання.
Законодавчі рішення можуть передбачати механізми стимулювання реалізації української продукції в мережевих супермаркетах, наприклад через держсприяння у встановленні пріоритетних торгових місць або через маркування «вирощено в Україні» з гарантіями якості. Перенаправлення державних закупівель та частки місць у торгових мережах під вітчизняну продукцію дасть фермерам стабільний канал реалізації, знизивши ризик переповнення внутрішнього ринку.
Практичні приклади і ризики
У ході обговорення ініціативи зазначається, що без прогнозування деякі регіони можуть одночасно нарощувати виробництво певних овочевих культур, тоді як інші райони матимуть дефіцит. Це створює і логістичні проблеми, і падіння цін у пік пропозиції. Ризики невдалого впровадження включають недостатність даних на місцях, слабку інформованість фермерів та опір комерційних операторів, які звикли до неконсолідованих постачань.
Наступні кроки
Ініціатор планує винести на розгляд Комітету концепцію створення платформи і регіональних центрів прогнозування, після чого буде підготовлено проєкт нормативного акта з деталізацією інструментів підтримки. Для практичної реалізації пропонується пілот у кількох регіонах з різними кліматичними та агропрофільними умовами, щоб налагодити агрегування даних і методики прогнозування. Збір статистики і запуск пілотних проєктів дозволять оцінити ефективність підходу та коригувати модель перед масштабуванням на всю країну.
Фото - agroportal.ua
