Протруєння насіння кукурудзи не гарантує захисту від фузаріозу, показують результати лабораторних перевірок зразків насіння з центральних областей України. Навіть після обробки комбінацією фунгіцидів карбоксин + тирам у спектрі мікроорганізмів у насінні залишаються як сапрофітні, так і потенційно патогенні гриби, а також бактерії, що вимагає перегляду стратегії захисту кукурудзи на полях. Аграрії рідко бачать миттєвий ефект від простого протруєння, тож важливо розуміти механізми прихованого зараження та шляхи його контролю.
Що виявили в зразках насіння
Аналізи показали різну мікрофлору в насінні за регіонами: у зразках із Хмельниччини на 100 насінин виявляли 71 колонію грибів, з яких близько 80% належали роду Penicillium. У зразках із Вінниччини зафіксовано 152 колонії на 100 насінин; 38,2% із них були бактерії, решта — Fusarium verticillioides, Penicillium та Aspergillus. У зразках із Черкащини реєстрували 59 колоній на 100 насінин, із яких близько 44,1% становили бактерії, а решту — гриби Rhizopus і Penicillium. Наявність Penicillium і Fusarium verticillioides у протруєному насінні викликає занепокоєння через потенційні ризики для рослини і можливе виробництво мікотоксинів.
Чому протруєння не достатнє
Fusarium verticillioides часто поводиться як ендофіт — він живе всередині рослини в коренях, стеблах і листках без видимих симптомів, але при стресі може переходити в патоген. Така прихована форма інфекції на полі практично непомітна і не зникає після лише передпосівного протруєння насіння. Крім того, цей вид Fusarium може зберігатися в рослинних рештках у вигляді конідій протягом кількох сезонів, що створює джерело інфекції для наступних посівів.
Механічні ушкодження рослини — вікно для проникнення збудника: ушкодження кореня й стебла, ураження комахами (наприклад, кукурудзяними вусоїдами і стебловими шкідниками) сприяють переростанню ендофіта в ендопатоген. Тому протруєння насіння не захищає від інфікування в полі, яке відбувається впродовж вегетації, особливо в умовах стресу: посуха, високі температури, дефіцит живлення або пошкодження шкідниками.
Комплексні заходи управління ризиком фузаріозу
1. Вибір стійких гібридів і насіннєва якість: використання гібридів із відомою стійкістю до Fusarium verticillioides та купівля сертифікованого насіння з лабораторним контролем на патогени і мікотоксини знижують початковий інокуляційний тиск.
2. Сівозміна і управління рослинними рештками: уникання частих посівів кукурудзи на одному полі, глибоке заробляння решток або їхнє ефективне компостування/утилізація зменшують запас конідій у ґрунті; Fusarium може зберігатися у рештках кілька сезонів.
3. Контроль шкідників, що пошкоджують стебло і качан: попередження льотів і розмноження осередкових шкідників знижує кількість ран для проникнення грибів; застосування біологічних агентів на зразок Trichogramma для контролю яєць стеблових метеликів є частиною інтегрованого підходу при загрозі масових льотів.
4. Фунгіцидні обробки по вегетації: зафіксовано, що лише передпосівне протруєння не забезпечує повного контролю; у випадках підвищеного ризику рекомендують мінімум дві фунгіцидні обробки в критичні фази росту (за рішенням на основі моніторингу та прогнозів ризику), поєднуючи хімічні та біологічні методи.
5. Моніторинг і раннє виявлення: систематичний огляд полів, феромонні пастки для шкідників, лабораторні тести на присутність Fusarium і мікотоксинів у зерні дозволяють приймати оперативні рішення щодо заходів захисту та постобробки зерна.
6. Контроль якості зерна на елеваторах і при зберіганні: тестування на фумонізини, правильне сушіння і умови зберігання знижують ризик накопичення мікотоксинів у товарному зерні.
Практичні приклади і показники для прийняття рішень
У польовій практиці аграрій повинен співвідносити результати фітосанітарного моніторингу з ризиками: висока щільність шкідників, помітні ушкодження стебел, велика кількість рослинних решток після попередника і виявлення Fusarium у насінні підвищують імовірність розвитку прихованого фузаріозу. Конкретні індикатори для дій включають: наявність ушкоджень стебел у понад 5–10% рослин на ділянці, позитивні лабораторні тести на Fusarium у насінні або на рештках, а також результати скринінгу зерна на фумонізини, що перевищують допустимі норми. Рішення про застосування фунгіцидів та біозасобів мають базуватися на комплексній оцінці ризиків, а не тільки на факті протруєння насіння.
Інформація з лабораторних перевірок і польового моніторингу дає підстави будувати багаторівневу стратегію управління фузаріозом кукурудзи, що поєднує сортову стійкість, агротехніку, біологічний контроль і прицільні фунгіцидні обробки
Фото - superagronom.com
