Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» прогнозує зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства в Україні на 2,8% у 2026 році, що відображає поступову стабілізацію галузі та адаптацію виробників до умов воєнного часу. Такий показник став предметом аналітичної оцінки науковців центру і відображає поєднання відновлення виробничих ланок та впровадження нових управлінських підходів у агровиробництві. Директор ННЦ ІАЕ Юрій Лупенко відзначив, що позитивна динаміка базується на збереженні експортного потенціалу ключових культур і оперативному реагуванні аграріїв на ринкові та технологічні виклики.
Рослинництво як основний драйвер зростання
Рослинництво прогнозується як головний сектор, що формуватиме позитивну динаміку — очікуване зростання обсягу виробництва у рослинництві становить близько 4% у 2026 році, насамперед завдяки стабільним позиціям зернових та олійних культур на ринках. Водночас агровиробники переглядають структуру посівів: спостерігається скорочення посівних площ під окремими культурами, зокрема під озимою пшеницею, кукурудзою та зернобобовими, через зростання витрат на добрива, засоби захисту рослин і паливо. Одночасно зменшення площ супроводжується підвищенням уваги до інтенсивних технологій та ефективності: застосування точного внесення добрив, агрохімічної діагностики ґрунтів та високопродуктивних гібридів і сортів.
У практичному вимірі фермери активно тестують заходи з оптимізації витрат — наприклад, застосування змінних норм внесення добрив за результатами карт родючості, ширше використання бакових сумішей та комбінованих технологій захисту рослин. Такі операційні кроки дозволяють зберегти врожайність на ділянках із гідною продуктивністю, навіть якщо загальні посівні площі дещо скорочуються.
Тваринництво: скорочення загального обсягу та зміни в структурі
У тваринницькому секторі прогноз передбачає загальний спад виробництва на 2,3% у 2026 році, що частково пов’язано зі скороченням поголів’я у господарствах населення та обмеженням інвестицій у дрібних фермерських господарствах. Попри це в окремих нішах очікується позитивна чи стабільна динаміка: виробництво м’яса птиці прогнозується зростаючим на приблизно 0,9%, виробництво яєць — на 0,1%, тоді як виробництво молока прогнозується зі зниженням близько 4,3%.
Такі зміни в структурі тваринництва впливають на внутрішню пропозицію молочної та м’ясної продукції і ставлять завдання перед переробною галуззю щодо диверсифікації поставок та нарощування ефективності переробних потужностей. Зокрема, інтеграція вертикальних ланцюгів постачання і локальна переробка можуть компенсувати частину виробничих коливань.
Стало важливим: забезпечення внутрішніх потреб та експортний баланс
Аналітики відзначають, що прогнозовані обсяги виробництва у 2026 році дозволять забезпечити базові внутрішні потреби країни, передусім завдяки стабілізації виробництва зернових і олійних культур. Це сприяє збереженню продовольчої безпеки та підтримці експорту на тих позиціях, де Україна зберігає конкурентні переваги. Водночас за окремими позиціями, зокрема молоком, яловичиною та вовною, показники залишатимуться слабшими і вимагатимуть додаткових заходів з відновлення виробничих ланцюгів.
1. Інвестиції в оновлення та модернізацію: притік капіталу в агросектор критично важливий для відновлення поголів’я, модернізації обладнання та нарощування переробних потужностей. 2. Альтернативна енергетика: розширення використання біогазових установок, сонячних панелей і теплових насосів на фермах знижує енергозалежність і операційні витрати. 3. Державна підтримка та експортні умови: ефективні механізми державної підтримки, спрощення логістики та сприятливі умови для експорту стимулюватимуть масштабніші інвестиції. 4. Інновації та технології: впровадження точного землеробства, цифрових рішень для моніторингу посівів і ветеринарного контролю підвищує продуктивність при збереженні витрат.
У практичних кейсах вже зростає інтерес до фінансування проєктів з виробництва біогазу на молочних та комбікормових підприємствах, а також до встановлення сонячних панелей на господарських приміщеннях як способу зниження витрат на електроенергію. Подібні проєкти одночасно служать джерелом додаткового доходу і фактором енергетичної стійкості господарств.
ННЦ «Інститут аграрної економіки» підкреслює, що подальша динаміка агросектору у 2026 році значною мірою залежатиме від інвестиційної привабливості галузі, доступності фінансування, розвитку інфраструктури та застосування сучасних технологій у виробництві й переробці.
Фото - agroportal.ua
